Аналіз роботи блочної знесолюючої установки енергоблоку потужністю 1000 МВт Рівненської АЕС за рахунок використання сучасних реагентів.
Автор: Фединяк Олег Едуардович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Фединяк О.Е., Галянчук І.Р. (керівник). Аналіз роботи блочної знесолюючої установки енергоблоку потужністю 1000 МВт Рівненської АЕС за рахунок використання сучасних реагентів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація. Енергетика є провідною галуззю народного господарства України. Її розвиток, в свою чергу, залежить від природних умов, стану і розвитку інших галузей, технічного рівня і продуктивності промислових заводів [1, 2]. Енергетичне господарство включає станції для виробітку енергії , мережі і системи передачі енергії та кінцевих споживачів. В Україні створено потужний енергетичний комплекс з виробництва, розподілу та збуту теплової і електричної енергії. Централізоване виробництво електричної енергії, в базовій частині графіка навантажень України, здійснюється на енергоблоках АЕС. Устаткування сучасних АЕС експлуатується при високих теплових навантаженнях, що вимагає жорсткого обмеження кількості, товщини і якості відкладень на поверхнях нагріву за умовами нормального температурного режиму роботи їх металу. Такі відкладення утворюються з домішок, які надходять в цикл електростанції, в тому числі і з додатковою водою для підживлення, тому забезпечення високої якості водних теплоносіїв АЕС є одним із найважливіших завдань. Використання води, як теплоносія високої якості, спрощує також вирішення задач отримання чистої пари в парогенераторі, мінімізації швидкостей корозії конструктивних матеріалів принципової теплової схеми, турбін і устаткування конденсаційного і живильного тракту. Таким чином, якість обробки води на АЕС тісно пов’язана з надійністю і економічністю експлуатації сучасного високоефективного паротурбінного обладнання, з безпекою ядерних енергетичних установок. Для задоволення різноманітних вимог до якості води, що використовується при виробленні електричної і теплової енергії, виникає необхідність спеціальної фізико-хімічної обробки природної води. Ця вода є, по суті, вихідною сировиною, яка після належної обробки використовується в якості вихідного робочого тіла на водопідготовчій установці, а також для інших цілей на АЕС. Додаткова вода, отримана на водопідготовчій установці, після обробки з застосуванням фізико-хімічних методів очищення, направляється в контур для поповнення втрат пари і конденсату в циклі [3, 4, 5]. В даній магістерській кваліфікаційній роботі зосереджено увагу на розробці технічних рішень для системи хімічного очищення води енергоблоків Рівненської АЕС за рахунок аналізу впливу вибору коагулянтів і флокулянтів на якість освітленої води, а також впровадження сучасних фільтрів змішаної дії. Об’єкт дослідження – процеси очищення додаткової води для різних контурів АЕС. Предмет дослідження – вплив різних видів коагулянтів на показники очищення води, роботу системи хімічної водопідготовки та ефективність роботи енергоблоків потужністю 1000МВт Рівненської АЕС. Мета дослідження – полягає у є виборі оптимального виду коагулянтів для забезпечення необхідних показників очищення води та високої подальшої ефективності роботи енергоблоків потужністю 1000МВт Рівненської АЕС. В першому розділі роботи наведено загальну характеристику водопідготовки для енергоблоків АЕС. У другому розділі розглянуто методи хімічного очищення води для потреб енергоблоку 1000 МВт Рівненської АЭС. Третій розділ присвячений загальній характеристиці процесу коагуляції, її фізико – хімічним основам та процесу коагуляції води в освітлювачі. У четвертому розділі представлено результати аналізу впливу флокулянтів і коагулянтів на якість освітленої води. В економічній частині роботи проведений розрахунок економічного ефекту від заміни теплообмінних поверхонь парогенератора на титанові через те що латунні трубки швидко забиваються та виходять з ладу, зокрема, через неефективний режим роботи системи хімічного очищення води. В розділі автоматизації розроблено автоматичний хімічний контроль водно-хімічного режиму енергоблоку АЕС та виконано підбір приладів та засобів для його здійснення [5]. Ключові слова - АЕС, енергоблок, хімічне очищення води, коагулянт, флокулянт, освітлювач. Перелік використаних літературних джерел. 1. Паливно - енергетичний комплекс України на порозі третього тисячоліття: Наукове видання НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2001. – 400с. 2. Енергетичні ресурси та потоки: НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2003. – 472с. 3. Иониты в химической технологии / Под редакцией Б. П. Никольского и П. Г. Романкова. – Л.: Химия, 1982. – 389 с. 4. Захаров Е.И. Ионообменное оборудование атомной промышленности /Е.И. Захаров, Б.И. Рябчиков, В.С. Дьяков.- М.: Энергоатомиздат, 1987. - 249 с. 5. Рябчиков Б.Е. Современные методы подготовки воды для промышленного и бытового использования / Б.Е. Рябчиков . – М.: ДеЛи принт, 2004. – 301 с. 6. Витальев В.П., Фаликов В.С. (1997) Приборы и средства автоматизации,- М.: Стройиздат, - 174с.