Аналіз впливу роботи низькопотенційного комплексу на ефективність експлуатації турбоустановки К-300-240.

Автор: Степанишен Роман Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Степанишен Р.В., Галянчук І.Р. (керівник). Аналіз впливу роботи низькопотенційного комплексу на ефективність експлуатації турбоустановки К-300-240. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація. Енергетика є однією з провідних галузей розвитку України. Її розвиток залежить від природних умов, стану і розвитку інших галузей, наявності природних джерел енергії [1, 2]. Енергетичне господарство включає станції для виробітку енергії, мережі і системи передачі енергії та кінцевих споживачів. В Україні створено потужний енергетичний комплекс з виробництва, розподілу та збуту теплової і електричної енергії. Централізоване виробництво електричної енергії, в базовій та напівпіковій частині графіка навантажень України, здійснюється на енергоблоках ТЕС та АЕС. Основне енергетичне обладнання тепер досягло граничного ресурсу, а подальша експлуатація його, без впровадження нових технологій та модернізації, може призвести до виникнення позаштатних аварій з відповідними наслідками. Для подолання наявних в енергетиці труднощів та негараздів потрібним є як впровадження нових енерготехнологій, так і удосконалювання існуючих. Важливим заходом є, зокрема, удосконалювання як схем, так і режимів роботи теплопередавальних систем енергоблоків. Їх підсистемами є комплекси поверхонь нагріву, теплообмінних вузлів так і їх сукупностей. Експериментальні дослідження сучасних потужних енергооб’єктів є часто необхідними в нестандартних проміжних режимах їх експлуатації. Однак існують істотні обмеження для їх проведення – як технічні, так і фінансові чи безпекові. З усіх ланок технологічного ланцюжка особливо складним є теплова схема електростанції. Основою підвищення теплової економічності електростанції є вдосконалення її паросилового циклу. Сучасна паросилова установка з регенеративним циклом, має досить високий ККД [3]. В умовах експлуатації паротурбінної установки при зміні тиску в конденсаторі будуть змінюватися як економічні показники турбіни, так і надійність роботи її окремих елементів. Одним з основних параметрів, що визначають, в реальних умовах експлуатації економічність паротурбінних установок є тиск відпрацьованої пари. При підвищенні тиску в конденсаторі зменшується наявний теплоперепад в турбіні, що призводить до зниження термічного ККД циклу та енергоблоку загалом [3, 4]. Саме дослідженню низькопотенційного комплексу енергоблоку 300 МВт з турбінами К-300-240 з метою підвищення економічності, надійності та маневреності і присвячена дана робота. У ході досліджень виявлено ряд можливостей підвищення експлуатаційних властивостей турбоустановки і блоку в цілому, що є актуальним завданням на даний час. Об’єкт дослідження – теплові процеси в конденсаторі турбоустановки К-300-240 енергоблоку потужністю 300 МВт. Предмет дослідження – вплив параметрів теплоносіїв у конденсаторі турбіни К-300-240 на ефективність її роботи. Мета дослідження – визначення впливу роботи низькопотенційного комплексу енергоблоку 300 МВт з турбінами К-300-240 на ефективність її експлуатації. В першому розділі роботи наведено загальну характеристику енергоблоку потужністю 300 МВт та його основного обладнання. У другому розділі подано заходи з підвищення економічності, надійності і маневреності турбіни К-300-240. Представлено результати дослыдження впливу режимів роботи низькопотенційного комплексу на ефективність роботи енергоблоку. Третій розділ присвячений особливостям змінного режиму експлуатації конденсаційної установки турбіни К-300-240. У четвертому розділі представлено результати визначення впливу вакууму на економічність паротурбінної установки, зокрема встановлено оптимальний режим експлуатації конденсатора турбіни К-300-240. В економічній частині роботи проведений розрахунок очищення трубок конденсатора під час його ремонту і визначено вплив цього ж ремонту на економію палива. В розділі автоматизації розроблено автоматичне регулювання рівня конденсату у конденсаторі турбіни К-300-240 під час його експлуатації. Здійснено підбір приладів та засобів для її функціонування [5]. Ключові слова - ТЕС, енергоблок, турбіна К-300-240, конденсатор, температура циркуляційної води, тиск відпрацьованої пари. Перелік використаних літературних джерел. 1. Паливно - енергетичний комплекс України на порозі третього тисячоліття: Наукове видання НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2001. – 400с. 2. Енергетичні ресурси та потоки: НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2003. – 472с. 3. Бродов Ю.М., Савельев Р.З., Конденсационные установки паровых турбин М. Энергоатомиздат, 1994. - 287 с. 4. Шелепов И.Г., Михайский Д.В., Исследования влияния режимов работы НПК на эффективность работы энергоблока, 2005. – 325с. 5. В.С.Мухин, И.А.Саков. Приборы контроля и средства автоматики тепловых процесов. –Высшая школа, 1988. – 256 с.