Особливості розбудови медичних комплексів з підвищеними антипандеміологічними експлуатаційними якостями.
Автор: Євчук Максим Валентинович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Архітектура та містобудування (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У зв’язку з пандемією COVID-19[1], вплив якої виявив значний негативний вплив на глобальне здоров’я та громадське благо, необхідність розробки та розбудови медичних комплексів з підвищеними антипандеміологічними експлуатаційними якостями стала актуальною. Ця тема належить до сфери медичної інфраструктури та дизайну, які відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки пацієнтів, медичного персоналу та громадського здоров’я загалом. Увага також зосереджується на використанні зелених технологій та сталого будівництва в медичних комплексах[3]. Це може включати енергоефективне освітлення, використання відновлюваних джерел енергії, ефективну утилізацію відходів та водопостачання, що дозволяє зменшити екологічний вплив медичних закладів на довкілля. Дослідження передбачає аналіз впливу архітектурних, інженерних, санітарно-епідеміологічних та організаційних факторів на створення медичних комплексів з високим рівнем антипандемічної безпеки. Дослідження розбудови медичних комплексів також включає аналіз ефективності та гнучкості системи організації медичної допомоги в умовах пандемії[6]. Це означає, що медичні комплекси повинні бути готові до масштабного зростання попиту на медичну допомогу, швидкого розгортання додаткових ліжкомісць та інфраструктури, а також забезпечувати безперебійне функціонування в умовах пандемічного тиску. Антипандеміологічна експлуатаційна якість медичних комплексів охоплює широкий спектр аспектів, включаючи: Проектування та планування приміщень: Це включає в себе оптимальне розташування медичних комплексів, створення окремих зон для інфекційних та неінфекційних відділень, а також організацію потоків людей для запобігання контактам між пацієнтами з різними захворюваннями. Санітарно-епідеміологічні норми: Медичні комплекси повинні відповідати вимогам санітарного законодавства та мати ефективні системи контролю за інфекційною безпекою, включаючи системи вентиляції, водопостачання та каналізації. Інфекційний контроль[5]: Важливим аспектом є розробка та впровадження строгих протоколів щодо дезінфекції, стерилізації та управління відходами, а також навчання медичного персоналу щодо правильних процедур інфекційного контролю. Захист медичного персоналу[2]: Забезпечення належних умов праці для медичного персоналу, включаючи зручне розташування робочих зон, наявність захисного спорядження та доступ до засобів індивідуального захисту. Інноваційні технології[4]: Використання передових технологій, таких як дистанційна медицина, автоматизовані системи контролю та моніторингу, дозволяє покращити антипандемічну безпеку та забезпечити ефективність медичних комплексів. Об’єкт дослідження: Територія Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи в м. Винники, Львівської області. Предмет дослідження: Особливості розробки та будівництва медичних закладів, зокрема технічні, гігієнічні, медичні, організаційні та економічні аспекти. Мета дослідження: Дослідження та вдосконалення практики розбудови закладів охорони здоров’я, з метою забезпечення безпеки медичного персоналу та пацієнтів в умовах пандемій та епідемій. Результати цього дослідження можуть бути корисними для медичних установ, архітекторів, інженерів та проектних організацій, що займаються плануванням та розробкою нових медичних комплексів або модернізацією вже існуючих. Інформація, зібрана у цьому дослідженні, може сприяти покращенню проектування та будівництва медичних закладів, що відповідають сучасним вимогам антипандемічної безпеки, і сприяти швидкій та ефективній реакції на майбутні пандемічні загрози. Ключові слова - медичні комплекси, антипандеміологічні заходи, експлуатаційні якості, інфекційний контроль, санітарно-епідеміологічні норми, захист медичного персоналу, інноваційні технології в медицині. Перелік використаних літературних джерел. 1. Sim, M., Thampi, S. V., Stuart, R. L., & Gurses, A. P. (2020). Interventions to improve hospital patient flow: A systematic review of systematic reviews. BMJ Quality & Safety, 29(4), 278-289. 2. Neufeld, L., Goubran, R., Hashemian, M. S., & Abhari, R. (2020). Smart hospitals: A comprehensive review. Artificial Intelligence in Medicine, 108, 101937. 3. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). Interim infection prevention and control recommendations for patients with suspected or confirmed coronavirus disease 2019 (COVID-19) in healthcare settings. Centers for Disease Control and Prevention. 4. World Health Organization. (2020). Rational use of personal protective equipment (PPE) for coronavirus disease (COVID-19) and considerations during severe shortages: interim guidance, 6 April 2020. World Health Organization. 5. World Health Organization. (2020). Infection prevention and control during health care when COVID-19 is suspected: interim guidance, 19 March 2020. World Health Organization. 6. Debnath, S., & Hawkes, D. (2020). Review of sustainable building design and practice in hospitals. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 120, 109654.