Організація та еколого-економічне забезпечення процесів поводження з ТПВ у сільській місцевості Рівненської області
Автор: Омелянова Софія Валентинівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Омелянова С. В., Сабадаш В. В. (керівник). Організація та еколого- економічне забезпечення процесів поводження з ТПВ у сільській місцевості Рівненської області. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена аналізу стану сфери поводження з ТПВ в Україні, зокрема, в сільській місцевості, дослідженню впливу звалищ ТПВ на навколишнє середовище та здоров’я населення, розрахунку кількості утворених відходів для Малинської ТГ та потрібної кількості контейнерів для збору сміття. Об’єктом дослідження – стан сфери поводження з ТПВ у сільській місцевості Рівненської області. Предмет дослідження – організація та еколого-економічне забезпечення процесів поводження з ТПВ у сільській місцевості Рівненської області. Мета дослідження: покращення стану навколишнього середовища у сільській місцевості, в результаті запровадження комплексного підходу до сфери поводження з ТПВ та правильної утилізації чи повторного використання відсортованих відходів. Було досліджено стан сфери поводження з твердими побутовими відходами в Україні та проведено порівняння з іншими країнами ЄС. Схвалена урядом «Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року» має на меті впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівнях, зменшення обсягів утворення відходів шляхом збільшення обсягу їх переробки та повторного використання [1]. Для того, щоб реалізувати дану стратегію, було вирішено розділити її виконання на три етапи. Приведений опис всіх трьох етапів даної стратегії та очікувані результати після її виконання. Проаналізовано вплив полігонів ТПВ на складники навколишнього середовища та на здоров’я населення. Значну небезпеку утворюють фільтрати, які просочуються до ґрунтового покриву, забруднюючи зони аерації і ґрунтові води. З фільтратами в середовище потрапляють солі натрію, калію, кальцію, магнію, а також хлориди, кислі карбонати, сульфати тощо. Крім того, у відходах тривалий час зберігаються бактерії та мікроорганізми, що можуть викликати інфекційні захворювання[2]. Проаналізувавши дані про вплив хімічних і біологічних інгредієнтів відходів на здоров’я людини[3] можна зробити висновки, що відходи ТПВ мають згубні наслідки на живий організм. Інгредієнти цих відходів можуть викликати десятки захворювань: порушення нервової, серцево-судинної, дихальної та інших систем, порушення обміну речовин в організмі та інше. Потрібно звертати велику увагу на полігони ТПВ, слідкувати за дотриманням всіх норм та правил експлуатації, щоб знизити ризик катастроф та їхніх наслідків для населення. Досліджено стан сфери поводження з ТПВ у сільській місцевості, на прикладі Малинської територіальної громади Рівненської області. Було виявлено, що поводження з ТПВ відбуваються неналежним чином, бракує кількості контейнерів для сміття й загалом відсутня система збору та вивезення відходів у призначені місця. Були запропоновані 8 етапів впровадження системи роздільного сортування ТПВ, які включають: проведення просвітницької діяльності в школах, дитячих садочках, підприємств різного виду даних населених пунктів, впровадження підписання договорів щодо вивезення ТПВ спеціалізованими компаніями на їх утилізацію, контроль за мешканцями громади та не допущення створення несанкціонованих сміттєзвалищ, вивезення, спалювання та утилізації твердих побутових відходів самовільним чином, знищення несанкціонованих сміттєзвалищ на території громади, постійне кагатування (підгортання) полігону ТПВ, встановлення спеціальних забетонованих контейнерних майданчиків в усіх населених пунктах громади, закупівля більшої кількості сміттєвих баків та контейнерів для роздільного збирання відходів та розробка проектів, які будуть використовувати інноваційні технології щодо роздільного збирання відходів. Проведено розрахунки, щодо кількості сміттєвих контейнерів, які необхідні для громади. Результати показали, що для повного забезпечення потрібно 98 контейнерів для габаритних відходів та 18 контейнерів для негабаритних відходів. Дана кількість контейнерів розрахована на те, що їх вивезення буде відбуватися 2 рази на тиждень. Розроблений розділ «Економічна частина». Ключові слова: відходи, сміттєзвалище, захоронення, сортування, фільтрат, екологічна безпека. Перелік використаних літературних джерел: 1. Дорожня карта реформи поводження з відходами «Рівненська громада без сміття 2030» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://economy.rv.ua/wp- content/uploads/2021/12/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6 %D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0- %D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D 0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7- %D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0 %BC%D0%B8.pdf. 2. ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ О.В. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ КАРПАТСЬКОГО СУСПІЛЬНО- ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://tourlib.net/books_ukr/pendereckyj5-3.htm. 3. Рибалова О. В. Поводження з відходами: Курс лекцій – Харків, 2016 - Режим доступу : http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/5280/1/%D0%9F%D0% 9E%D0%92%D0%9E%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D 0%AF%20%D0%97%20%D0%92%D0%86%D0%94%D0%A5%D0%9E %D0%94%D0%90%D0%9C%D0%98.pdf.