Соціальні мережі як джерело інформації та сучасний інструмент у роботі журналіста
Автор: Зіганшина Анна Євгенівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розвиток соціальних мереж значно полегшив роботу для сучасних журналістів. Сьогодні «Facebook», «Instagram» чи «Twitter» успішно поєднують в собі сучасні технології, оперативність, універсальність. Тому все більше телеканалів прагнуть пов’язати свою роботу безпосередньо із соціальними мережами. Онлайн-платформи забезпечують корисну аналітику та збір показників, які медійні сайти та бренди можуть використовувати для визначення вподобань аудиторії [1, с.239]. Завдяки офіційним сторінкам ЗМІ в соціальних мережах люди можуть дізнатись про журналіста або медіа, прочитати матеріал, зібрати відгуки тощо. Поширюючи контент соціальними мережами, медіа працює не на якусь певну аудиторію, а на всі вікові категорії. Варто зазначити, що сучасні журналісти вдало використовують можливості соціальних медіа – просування бізнесу, популяризацію брендів, власного іміджу тощо [2, с.136]. Сьогодні ми можемо спостерігати зближення ЗМІ з аудиторією. Як зазначає О. Таланчук, «соціальна мережа – це структура, що базується саме на людських зв’язках або ж взаємних інтересах [3]. Цим і пояснюється феноменальна популярність всесвітньої мережі загалом та соціальних мереж. Якщо журналіст вивчить специфіку та технологію онлайн-платформ, то робота з аудиторією матиме ще більше успішних результатів. Основні функції соціальних мереж: модерація коментарів, миттєва реакція на зміни в поведінці аудиторії і коригування діяльності медіа, проведення опитувань та конкурсів, можливість швидко реагувати на новину; підтримка зв’язку з ньюсмейкерами, перетворення стрічки новин на джерело інформації, привернення уваги до основного сайту ЗМІ, розвиток особистого бренду журналіста, вивчення інтересів аудиторії за кількістю лайків та коментарів, формування системи заохочень журналістської праці залежно від кількості лайків та репостів [4, с.92]. Серед найпопулярніших інтернет-сервісів для просування контенту ЗМІ є «Facebook», «Instagram» та «Twitter». Для ефективного просування власного контенту соціальними мережами необхідно правильно визначитися, яка саме платформа підходить для цього. Так, наприклад, в «Instagram» цінується приваблива картинка та якість фотоконтенту. Незважаючи на те, що текстові дописи також часто розміщуються на цій платформі, зображення залишається основним аспектом. Тож журналіст повинен правильно уявляти не тільки свою цільову аудиторію, на яку він працює, але і форми діалогу з нею. [5, с.21]. Об’єкт дослідження – офіційні сторінки українських телеканалів «1+1» та «СТБ» в «Facebook», «Instagram». Предмет дослідження: аналіз принципів формування та особливості контенту обраних для аналізу українських телеканалів у соціальних мережах. Мета дослідження – встановити особливості соціальних мереж як інструмента медійної інформації. Комплексне, детальне дослідження історії розвитку соціальних мереж та їхніх функцій в медіапросторі. Українські телеканали «1+1» та «СТБ» використовують власні офіційні сторінки в соціальних мережах «Fecebook» та «Instagram» як ефективний канал комунікації з аудиторією. ЗМІ не тільки ведуть офіційні сторінки у даних соціальних мережах, але й намагаються адаптувати контент відповідно до формату соціальних мереж. «1+1» та «СТБ» використовують «Facebook» та «Instagram» саме для репрезентації власного контенту. Зазвичай у стрічці «Facebook» та «Instagram» підписники бачать заголовок, фото та замітку. Для урізноманітнення контенту телеканали публікують дописи із серією знімків. Також для урізноманітнення контенту «1+1» та «СТБ» публікують відео тривалістю не більше 5 хв. Найактивніше підписники «1+1» та «СТБ» реагують на публікації про війну в Україні. Дописи на цю тему зазвичай набирають найбільшу кількість вподобань, коментарів та переглядів. Ключові слова: соціальні мережі, журналіст, ЗМІ, телеканал, допис, контент, замітка, фотосерія. Перелік використаних джерел: 1. Бондаренко Т.Г. Способи привернення уваги інтернет-аудиторії. Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2016. С. 255. 2. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг : навч. посібн. К. : КНЕУ, 2002. С. 560. 3. Таланчук О.Б. Образ бібліотеки у соціальних мережах. Імідж книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві. URL: http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten15/buleten15.htm# 4.Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: навч. посіб. Львів, ПАІС, 2010. С. 246 с. 5.Чабаненко М. Основи інтернет-журналістики. Запоріжжя, Просвіта, 2013. С. 42.