Удосконалення методики перевірки поперечної стійкості транспортних засобів
Автор: Максимишин Дмитро Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Характерною особливістю, як рухомого складу промислових підприємств, так і особистого транспорту громадян є постійні зміни конструкції. Всі ці зміни покликані покращити ті чи інші параметри транспортних засобів. Значна частка змін в конструкції вантажівок та пасажирських автомобілів стосується заміни надбудов із великою кількістю варіацій (за функціональним призначенням та масогабаритними параметрами). Часто зазнають змін трансмісії, підвіски, силові агрегати та інші системи транспортних засобів. Увесь комплекс цих робіт проводиться у спеціалізованих сервісах, де усі основні технологічні операції виконуються кваліфікованими спеціалістами. Основним призначенням змін конструкції транспортного засобу є покращення його функціональних, експлуатаційних та економічних показників. Проте, процес переобладнання може вплинути на параметри безпеки автомобіля. Значна частина змін, що вносяться в конструкцію суттєво змінює показники безпеки. Відбувається це внаслідок зміни технічних характеристик автомобіля у зв’язку із можливою зміною масогабаритних параметрів, розподілу навантажень, зміною центра ваги. Виникає необхідність оцінки відповідності переобладнаних транспортних засобів встановленим вимогам безпеки. А саме в частині керованості та стійкості. В роботі проведений літературний огляд та аналіз існуючих методів та технічних засобів для оцінки статичної поперечної стійкості транспортних засобів. Встановлено, що на сьогодні нормативний стандарт ДСТУ 3310-96 регламентує єдиний в Україні метод випробувань на статичну поперечну стійкість із необхідністю використання спеціалізованої перекидної платформи. Розроблений новий метод випробувань транспортних засобів на статичну поперечну стійкість, що не потребує використання перекидної платформи. Сформовано поняття еквівалентності щодо методів випробувань транспортних засобів на статичну поперечну стійкість для оцінки ефективності розробленого методу випробувань. Розраховані навантаження, що можуть виникнути в розроблені системі та підібране технологічне обладнання для обладнання розробленого стенду. Експериментально обґрунтовано еквівалентність розробленого методу методу згідно ДСТУ 3310-96. Розроблений метод передбачає використання такої схеми випробувань, за якої величина навантажень на підвіску та колеса ідентичні стандартизованому методу. Проведені експериментальні порівняльні випробування транспортного засобу згідно методу ДСТУ 3310-96 та запропонованому методу. Отримані результати демонструють незначні розбіжності із результатами випробувань згідно діючого ДСТУ запропонованого методу. Абсолютна похибка складає: для ?с.ст. ? 0045’; для ? ? 0037’. Об’єкт дослідження: процедура випробувань транспортних засобів із внесеними в конструкцію змінами на статичну поперечну стійкість. Предмет дослідження: закономірності зміни параметрів випробувань транспортних засобів із внесеними в конструкцію змінами на статичну поперечну стійкість. Мета роботи – підвищення безпеки експлуатації транспортних засобів на основі удосконалення методики оцінки статичної поперечної стійкості транспортних засобів. Ключові слова: автомобільний транспорт, випробування, поперечна стійкість, ДСТУ, безпека автомобіля, сенсори. Перелік використаних літературних джерел: 1. Aoki Akira, Yoshitaka Marumo, Ichiro Kageyama. Directional stability and controllability of multi-articulated vehicles. Journal of Environment and Engineering. 2011. Vol. 6, No. 1. P. 150-164. 2. Дмитрів І.В. Автомобільний транспорт. Теорія і практика наукових досліджень. Навчальний посібник. Національний університет „Львівська політехніка”. – Львів : СПОЛОМ, 2019. 316 с.