Технологія створення цифрового класифікатора умовних позначень для туристичного картографування

Автор: Іголкіна Дар'я Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Геоінформаційні системи і технології
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Відкриття і винаходи є невід’ємною частиною успішної класифікації, визначаючи ключові концепції та механізми, а також конструюючи узагальнені концепції та нові механізми для правил взаємодії об’єктів. Суворі методи класифікації та правила ще не розроблені, і вибір класів завжди є компромісом. Методології об’єктно-орієнтованого та прикладного аналізу використовують різні правила ідентифікації класів і об’єктів. Визначення класів і об’єктів є ключовою задачею, але складність пояснюється відсутністю чіткого визначення "ідеальної класифікації" та необхідністю творчості і прозорості. Найкращий спосіб класифікації - це послідовний ітеративний процес, де структуру класів вдосконалюють поетапно, критично оцінюючи її якість з практичного досвіду на пізніших етапах розробки. Класифікація включає об’єднання об’єктів з аналогічною структурою або аналогічною поведінкою в одну категорію.[1]Класифікатор топографічної інформації має дві частини: перша - інформація про елементи території з основними характеристиками, що визначають об’єкт у системі класифікації; друга - інформація про змінні властивості об’єкта та його взаємовідношення, заснована на ієрархічному та фасетному методах відповідно.[5] Його розроблено для використання в автоматизованих системах обробки топографічних даних. Основна мета якого - формалізоване представлення інформації про елементи та об’єкти місцевості, які зображені на топографічних картах масштабів від 1:10000 до 1:1000000. [4] Елеменами тематичних карт є додаткові дані, що включають описові аспекти об’єктів та явищ, які представлені на карті. А Також на них відтворюються дані, які відносяться до окремих аспектів, таких як топографія, виробництво, господарство та інші. [2] Об’єкт дослідження: процес створення цифрового класифікатора. Предмет дослідження: розробка та вдосконалення методів і підходів створення цифрового класифікатора умовних позначень для туристичного картографування. Мета дослідження: розробка методики вручної класифікації умовних позначень на туристичних картах з використанням сучасних підходів до аналізу картографічних символів. Відповідно до мети дослідження були вирішені наступні завдання: ? Розглянути визначення цифрового класифікатора; ? Проаналізувати наявні створені плани та схеми міста; ? Описати метод класифікації умовних позначень; ? Виконати класифікацію; ? Створити умовні позначення для туристичної галузі; ? Заповнити базу даних інформацією про об’єкти; ? Продемонструвати створені умовні позначення в роботі. Результати досліджень. Метою проведення класифікації є виявлення загальних характеристик об’єктів. При класифікації об’єкти, які мають схожу структуру або однакову поведінку, об’єднуються в одну групу. Ефективна класифікація відображає закономірності розвитку об’єктів, що підлягають класифікації, глибоко розкриває взаємозв’язки між вивчуваними об’єктами і допомагає дослідникові в орієнтації в найскладніших ситуаціях. Вона служить основою для узагальнюючих висновків і прогнозів. А також є ефективною в будь-якій сфері знань та в будь-якій розумно орієнтованій діяльності людини. Впорядкування фактів і явищ є необхідним передумовою для їх розуміння та розробки загальних принципів, які пояснюють їх виникнення і сприяють усвідомленню видимого порядку. В звіті продемонстровано один з двох існуючих методів класифікації. Суть якого полягає в тому, що ієрархічна класифікація визначається послідовним розділенням початкової множини об’єктів на класи першого рівня, які подальше поділяються на угрупування наступного рівня, і цей процес повторюється на кожному рівні угрупувань. Кожне угрупування розділяється на підгрупи з використанням конкретних ознак. Загалом, ця ієрархічна організація утворює структуру, подібну до дерева, де кожна гілка представляє рівень класифікації, а глибина визначається кількістю таких рівнів. В результаті метод класифікації рекомендується через його легку адаптованість для ручної обробки, звичність та високий інформативний зміст кодів. Ключові слова: класифікація, умовні позначення, цифровий класифікатор, туризм, тематична карта. Перелік використаних літературних джерел. 1. Данілова, Н. В. (2023). Цифрові плани і карти : конспект лекцій. Одеський державний екологічний університет. http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/11211/1/Danilova%20NV_Tsyfrovi_plany_i_karty_KL_2023.pdf 2. Лозинський, В.В. (2009). Топографічне картографічне креслення. Львівський національний університет імені Івана Франка. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/Lozynskyy-V.-top-kart-book.pdf 3. Красовська, І. Г., Кас’янов, О.В. (2007). Методичні рекомендації для проведення лабораторних робіт. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т „Харк. авіац. ін.-т”. https://nk502.xai.edu.ua/wp-content/uploads/2020/08/gis_metod1.pdf 4. Ничвид М.Р. (2016). Лабораторний практикум до виконання лабораторних робіт з дисуипліни «Цифрова картографія». Ужгородський націаональний університет. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/16527/1/Цифрова-картографія.pdf 5. Грицьків Н.З. (2009). Створення тематичної карти курорту Східниця з використанням базових картографічних матеріалів. Геодезія, картографія і аерофотознімання – Український міжвідомчий науково-технічний збірник №71. – Львів: НУ «ЛП». С.35-41 https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2017/may/1653/gka71200905.pdf