Технологічні особливості одержання пластизолей з полівінілхлориду на ТзОВ "Карпатнафтохім"
Автор: Кучерук Назарій Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Хімічні технології високомолекулярних сполук
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Пластизоль-це дисперсія полімерних частинок особливої марки в рідкому пластифікаторі. Пластизоль на основі полівінілхлориду (ПВХ-пластизоль) широко використовується в промисловості. Для отримання пластизолу використовується ПВХ, отриманий шляхом мікросуспендування або емульсійної полімеризації. Під час такого процесу утворюються непористі частинки невеликого розміру (1-2 мкм), тоді як гранули та гранули в суспензії утворюються сотні разів під час процесу. Через невеликий розмір частинок при кімнатній температурі дифузія пластифікаторів у ПВХ відбувається дуже повільно, тому з практичної точки зору цього взагалі не відбувається. Первинні пластифікатори загального призначення і вторинні пластифікатори, які також використовуються в інших складах на основі полівінілхлориду, підходять для приготування пластизолів. Пластифікатори загального призначення, такі як діоктилфталат (DOF), забезпечують прийнятну в’язкість і очищення пластизолів у всіх концентраціях. Вторинні пластифікатори лише частково сумісні з ПВХ, тому їх можна використовувати з первинними пластифікаторами як частину системи пластифікації, але вони виникають при використанні окремо. Тому на практиці частіше використовуються суміші первинних і вторинних пластифікаторів. Для термічної стабілізації пластизолів часто використовуються ті ж стабілізатори, що і для інших матеріалів на основі полівінілхлориду. На відміну від порошкоподібних, переважні рідкі стабілізатори, які не збільшують в’язкість пластизолу. Наповнювачі, як правило, є недорогими твердими, рідкими або газоподібними речовинами, які займають частину обсягу і знижують вартість продукту. Подрібнена тверда речовина використовується в якості наповнювача при виробництві пластизолів: скляних мікросфер, різновидів карбонату кальцію. Мета дослідження: Метою цієї магістерської роботи є технологія отримання пластизолю з полівінілхлориду, який використовується при виробництві різних пластмасових виробів. Ця робота спрямована на розробку нових технологічних рішень та оптимізацію виробничого процесу. Предмет дослідження: Предметом дослідження є всебічний аналіз властивостей пластизолів, розгляд їх хімічної структури і фізичних властивостей. Досліджено особливості синтезу пластизолів, вивчено різні способи їх отримання та застосування в промисловості. Методи дослідження: у цьому дослідженні використовувались різні методи, включаючи літературні огляди, які дозволяють зрозуміти стан сучасних досліджень у цій галузі. Математичні методи застосовуються для розрахунку матеріалу, щоб забезпечити ефективний вибір реакторів та обладнання. Економічна ефективність вивчається в процесі аналізу витрат і планування організації. Результати досліджень: огляд літератури показав, що пластизоль є важливим матеріалом у промисловості, і його властивості широко використовуються у виробництві різних продуктів. Синтез пластизолів методом мікросуспендування та емульсійної полімеризації дозволяє отримувати продукти з необхідними фізичними та хімічними властивостями. Різні типи пластифікаторів і стабілізаторів дозволяють регулювати властивості пластизолю відповідно до призначення. Мікросфери і карбонат кальцію в якості наповнювачів сприяють поліпшенню механічних властивостей пластизолів і зниження їх вартості. Була вивчена економічна ефективність використання пластизолу в промисловості і підтверджена його популярність серед виробників. План організації процесу виробництва пластизолю визначає етапи та умови, необхідні для отримання високоякісного продукту. Результати дослідження пластизолів підтверджують їх важливість і широке застосування в промисловості. Такі властивості пластизолів, як міцність, гнучкість і стабільність, роблять їх важливим матеріалом для виробництва широкого спектру продуктів. Використання різних методів синтезу і контролю складу дозволяє отримувати продукти з різними властивостями, що відповідають вимогам різних галузей промисловості. Оптимізація виробничого процесу, використання ефективних технологій і новітнього обладнання сприяють поліпшенню виробництва пластизолю і забезпечення їх конкурентоспроможності на неділю. Дослідження визначає напрямок подальших досліджень пластизолу та відкриває перспективи для розробки нових технологій та матеріалів у промисловості. Ключові слова: ПВХ, пластизоль, виробництво, полівінілхлорид, термопластичними властивостями. Перелік використаної літератури: 1. Charles A. Harper, "Handbook of Plastics, Elastomers, and Composites", 2001 2. J. R. Wagner, S. T. Krawczak, E. B. McDonnell, "Polyvinyl chloride (PVC) plastisols for protective clothing", 2008 3.Vishu Shah, "Handbook of Plastics Technologies: The Complete Guide to Properties and Performance", 2020