Прикладне матеріалознавство
6.G8.00.03 Прикладне матеріалознавство
Кваліфікація: Бакалавр з матеріалознавства
Рік вступу: 2024
Форма навчання: денна
Тривалість програми: 4 роки
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Кількість кредитів: 243 кредитів ЄКТС
Рівень кваліфікації відповідно до Національної рамки кваліфікацій, Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя: Шостий рівень НРК (перший цикл РК ЄПВО, шостий рівень ЄРК)
Галузь знань: Інженерія, виробництво та будівництво
Конкретні механізми визнання попереднього навчання: За умови, що попередній рівень отримано в іншій країні, необхідна нострифікація, яка проводиться Львівською політехнікою.
Вимоги та правила щодо отримання кваліфікації, вимоги щодо виконання навчальної програми: Повне виконання навчальної програми та захист кваліфікаційної роботи
Характеристика освітньої програми: Узагальненим об’єктом діяльності бакалавра з матеріалознавства є металеві, неметалеві, композиційні, порошкові матеріали та наноматеріали, їх склад, структура та властивості; методи їх дослідження; виготовлення з них виробів різного призначення; технологічні процеси, які забезпечують необхідні показники якості матеріалів та виробів з них.
Студенти отримують необхідні знання та вміння:
- з теоретичних основ матеріалознавства;
- експериментальних методів та методик дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів;
- технологій виготовлення виробів з використання комп’ютерного програмного забезпечення для раціонального виробу матеріалів та технологічних процесів;
- визначення механічних, фізичних та технологічних властивостей матеріалів, дослідження їх структури;
- проведення експертизних досліджень, метрологічної оцінки та сертифікації матеріалів.
Програмні результати навчання: ЗН1. Концептуальні знання і розуміння фундаментальних наук, які лежать в основі прикладного матеріалознавства, на рівні, необхідному для засвоєння дисциплін професійного спрямування.
ЗН2. Знання й розуміння інженерних наук, які лежать в основі прикладного матеріалознавства, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів програми, у тому числі достатня обізнаність в їх останніх досягненнях.
ЗН3. Розуміння логіки та методології наукового пізнання.
ЗН4. Знання будови металевих, неметалевих , композиційних та функціональних матеріалів.
ЗН5. Знання основних груп матеріалів та принципів обґрунтованого їх вибору для виробів.
ЗН6. Базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій.
ЗН7. Обізнаність з елементами інженерної графіки, застосову¬ван¬ням сучасних комп’ютерних програмних засобів виконання і редагування зображень і креслень для підготовки технічної документації.
ЗН8. Засвоєння основних положень теорії хімічних процесів, електрохімії та хімічної кінетики, кристалографії, законів теплопровідності та фізичних механізмів дифузії.
ЗН9. Знання природи деформації та руйнування матеріалів, принципів створення матеріалів із заданими механічними властивостями.
ЗН10. Розуміння основ проектування та виробництва машинобудівних конструкцій та елементів.
ЗН11. Знання технологічних процесів виготовлення, оброблення, випробування матеріалів та виробів, методів їх проектування і впровадження.
ЗН12. Знання методів фізичного і математичного моделювання при створенні нових та удосконаленні існуючих матеріалів і технологій їх виготовлення.
ЗН13. Знання технічних характеристик, умов роботи, застосування виробничого обладнання та контрольно-вимірювальних приладів.
ЗН14. Знання методів забезпечення та контролю якості матеріалів.
ЗН15. Знання принципів, методів та нормативної бази стандартизації, сертифікації й акредитації матеріалів та виробів, вимог Державних стандартів та галузевих нормативних документів.
ЗН16. Обізнаність з правилами безпеки життєдіяльності, вимогами охорони праці та виробничої санітарії.
ЗН17. Знати основи запобігання корупції, суспільної та академічної доброчесності на рівні, необхідному для формування нетерпимості до корупції та проявів недоброчесності поведінки серед здобувачів освіти та вміти застосовувати їх в професійній діяльності
УМ1. Уміння поєднувати теорію і практику для вирішення прикладних завдань матеріалознавства.
УМ2. Уміння кваліфіковано вибирати матеріали та керувати їх властивостями для виготовлення виробів різного призначення.
УМ 3. Уміння застосовувати у професійній діяльності принципи проектування нових матеріалів.
УМ 4. Уміння використовувати у професійній діяльності експериментальні методи дослідження структурних, фізичних, механічних, технологічних властивостей матеріалів.
УМ 5. Уміння здійснювати технологічне забезпечення виготовлення матеріалів та виробів з них.
УМ 6. Уміння обирати і застосовувати придатні типові методи досліджень (аналітичні, розрахункові, моделювання, експериментальні); правильно інтерпретувати результати таких досліджень та робити висновки.
УМ 7. Уміння експериментувати та аналізувати дані.
УМ 8. Уміння визначати екологічно небезпечні і шкідливі фактори професійної діяльності шляхом попереднього аналізу та корегувати зміст діяльності для попередження негативного впливу на навколишнє середовище.
УМ 9. Уміння виявляти, формулювати і вирішувати типові та складні й непередбачувані прикладні завдання, із застосуванням інноваційних підходів та урахуванням нетехнічних (суспільство, здоров’я, безпека, охорона навколишнього середовища, економіка) обмежень.
УМ 10. Уміння здійснювати пошук інформації, літератури, консультуватися і критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації з метою детального вивчення і дослідження інженерних питань прикладного матеріалознавства.
УМ 11. Уміння обчислювати економічну ефективність виробництва матеріалів та виробів.
УМ 12. Уміння користуватися засобами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, правильно використовувати мовні засоби залежно від сфери й мети спілкування, формувати ділову документацію.
УМ 13. Уміння передавати свої знання, рішення, їх обґрунтування фахівцям у зрозумілій та однозначній формі.
УМ 14. Вміння застосовувати концепції бережливого виробництва та загальні принципи зниження виробничих витрат у галузі матеріалознавства.
КОМ1. Уміння спілкуватися, включаючи усну та письмову комунікацію, українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, французькою);
КОМ2. Здатність використовувати знання в галузях металургії, технології матеріалів, матеріалознавства для спілкування на професійному та соціальному рівні.
КОМ3. Навички вербального та письмового презентування практичних розробок в напрямку матеріалознавства.
АіВ 1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
АіВ 3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
АіВ 4. Здатність демонструвати розуміння основних екологічних засад, охорони праці та безпеки життєдіяльності та їх застосування в галузі механічної інженерії.
Академічна мобільність: Протягом навчання студенти мають можливість взяти участь в академічній мобільності за міжнародною програмою ERASMUS+ KA1
Практика/стажування: Навчальна практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи на провідних підприємствах
Керівник освітньої програми, контактна особа: Керівник освітньої програми – доц. кафедри МІМ Богун Лідія Ігорівна, pmom.dept@lpnu.ua контактна особа – доц. кафедри МІМ доц. кафедри МІМ Богун Лідія Ігорівна pmom.dept@lpnu.ua
Професійні профілі випускників: Професійна діяльність бакалаврів за освітньо-професійним напрямом «Матеріалознавство» визначається використанням набутих знань та умінь в галузі сучасного матеріалознавства, новітніх технологій оброблення матеріалів та виробів, забезпечення відновлення та ремонту виробів, здійснення маркетингової діяльності, виконання функцій керівників та організаторів виробництва.
Сферою діяльності бакалаврів з матеріалознавства є науково-дослідні установи, підприємства машинобудівної, приладобудівної, автомобільної, аерокосмічної, легкої промисловості, металургії, енергетики, будівництва, а також навчальні заклади різних рівнів акредитації, інженера-технолога, інженера-лаборанта, інспектора з контролю якості продукції, інженера-інспектора, інспектора-приймальника та ін.
Фахівець з матеріалознавства здійснює вибір матеріалів та технологічних процесів для виготовлення виробів відповідно до умов експлуатації та вимог сучасного дизайну; технологічні процеси оброблення виробів відповідно до потреб різних галузей промисловості; визначає властивості матеріалів, досліджує їх структуру з використанням сучасних методів, оцінює якість та проводить експертизні дослідження причин руйнування виробів та конструкцій; розробляє технології відновлення, утилізації та вторинної переробки матеріалів; надає послуги із сертифікації металопродукції.
Доступ до подальшого навчання: Здобуття другого (магістерського) рівня
Інші особливості програми: Програма реалізовується українською та англійською мовами.
Програма викладання адаптована до європейських програм згідно Болонського процесу на основі виконання міжнародного проекту TEMPUS MMATENG.
Протягом навчання студенти мають можливість взяти участь в академічній мобільності за міжнародною програмою ERASMUS+ KA1