Основи хіміко-технологічних процесів в реставрації, частина 1

Спеціальність: Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
Код дисципліни: 6.023.00.O.022
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: Новосад П.В.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є викладення основних наукових положень хіміко-технологічних процесів які відбуваються у пам’ятках архітектури під дією зовнішніх чинників, хіміко-технологічні процеси які відбуваються під час виконання реставраційних робіт та які складають фундамент сучасних знань в галузі теорії та практики проведення очищення, реставрації та експлуатації архітектурних пам’яток та творів мистецтва
Завдання: ЗК1. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. ФК 4. Здатність оволодівати різними техніками та технологіями роботи у відповідних матеріалах за спеціалізаціями. ФКС1.1. Здатність володіти основними класичними і сучасними методиками реставрації скульптури з каменю.
Результати навчання: Викладання дисципліни є вивчення студентом фізичних та хімічних явищ, що відбуваються у пам’ятках архітектури під час їхнього експонування, зберігання та реставрації. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: ЗН 1. Знання основ теорії в сфері охорони та реставрації культурної спадщини. ЗН 3. Знання методів аналізу та обробки інформації з різних джерел. ЗН 6. Знання стадій дослідження твору мистецтва, зміст і порядок їх використання. ЗН 9. Знання змісту проектної та звітної документації щодо реставрації твору мистецтва. ЗН 10. Знання що дозволяють проводити моніторинг стану збереження та експлуатації творів мистецтва. УМ1. Вміти збирати та обробляти вихідну інформацію на основі натурних обстежень об’єктів, обмірів, зондажів, шурфів, архівних та іконографічних матеріалів твору мистецтва. УМ6. Вміти готувати презентацію проектів, доповідей по проектах, в тому числі з використанням сучасних офісних інформаційних технологій, текстових і графічних редакторів, засобів друку. УМ8. Ефективно працювати як індивідуально, так і у складі команди КОМ 2. Уміння використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях. КОМ3. Уміння працювати над об’єктом в складі групи.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Преквізит: Філософія, Петрографія, прикладне матеріалознавство натурального каменю. Кореквізит: Наукові основи досліджень архітектурного декору історичних будівель та поліхромії, Проект реставрації, частина 1.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна програма «Основи хіміко-технологічні процесів в реставрації, частина 2» полягає у послідовному викладанні теоретичного курсу з паралельним проведенням практичних занять і виконанням індивідуальних робіт з основних розділів дисципліни. Вивчення основних наукових положень хіміко-технологічних процесів, які відбуваються у пам’ятках архітектури під дією зовнішніх чинників, хіміко-технологічні процеси які відбуваються під час виконання реставраційних робіт та які складають фундамент сучасних знань в галузі теорії та практики, проведення очищення, реставрації та експлуатації архітектурних пам’яток та творів мистецтва. Для набуття високого рівня фахівцю-реставратору необхідні базові знання з основ хіміко-технологічних процесів та основних понять, проблематики, особливостей проведення досліджень, методів опрацювання архітектурних деталей з каменю та будівельної кераміки.
Опис: Викладання дисципліни «Основи хіміко-технологічні процесів в реставрації, частина 1» покликане дати майбутнім фахівцям-реставраторам базові знання для врахування у їх майбутній практиці особливостей застосування, матеріалів та речовин для консервації, об’єктів архітектурної спадщини та ґрунтується на наступних розділах – особливості взаємодії газоподібних речовин та рідин з каменем, процеси, що відбуваються під час застосування полімерних матеріалів природного походження та синтетичних полімерів під час реставрації, органічні барвники, фізико-хімічні процеси, що відбуваються під час застосування пігменів, біоцидів та антисептиків, фізико-хімічні та технологічні аспекти застосування матеріалів та речовин, що використовують у реставрації. Дисципліна розглядає питання зв'язків між складом структурою та властивостями об’єктів реставрації, закономірностей їх зміни під зовнішнім впливом, а також направлена отримання практичних навичок встановлення необхідних властивостей реставраційних матеріалів та раціонального вибору їх видів. Значну увагу приділено основним видам матеріалів, їхнім характеристикам, керуванню їх властивостями. Вивчення дисципліни відбувається послідовним викладанням теоретичного курсу з паралельним проведенням практичних занять. В якості самостійної роботи студенти виконують реферат-презентацію.
Методи та критерії оцінювання: Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (ПК): Практична робота– 30%. Самостійна робота – 70%.
Критерії оцінювання результатів навчання: Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів Оцінка «відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. «Добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки. «Задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача. «Незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Волошинець В.А., Бевз М.В. Реставраційне матеріалознавство. Львів. 2017. 128 с. 2. Мороз А.С., Ковальова А.Г. Фізична та колоїдна хімія.-Львів:"Світ". 1994.-247 с. 3. Кривенко П.В., Пушкарьова К.К., Барановський В.Б., Кочевих М.О., Гасан Ю.Г., Константинівський Б.Я., Ракша В.О. Будівельне матеріалознавство: Підручник. — К.: «Видавництво Ліра-К», 2015. — 624 с. 4. Консервація і реставрація об’єктів культурної спадщини. Методичний посібник. – під ред. Прокопенко І., Київ, 2021. 5. Unger A., Schniewind A., Unger W. Conservation of Wood Artifacts, New York – 2001. 6. The Structural Conservation of Panel Paintings, Proceedings; of a Symposium at the J. Paul Getty Museum - 1995.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).