Історичні техніки та технології обробки матеріалів творів мистецтва

Спеціальність: Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
Код дисципліни: 6.023.00.O.042
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: Канд. арх., доцент Лукомський Ю. В.
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Навчальним планом із спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво реставрація передбачено вивчення лекційного курсу з практичними заняттями, що має на меті отримання студентами спеціальних знань щодо способів та методів виконання скульптури та архітектурної деталі з каменю в різні історичні періоди, розвитку аналітичного та технічного мислення.
Завдання: загальні: ЗК.4 Здатність володіти культурою мислення, узагальнення, аналізу, сприйняття інформації, постановки мети і вибору шляхів її досягнення у практичній ситуації. ЗК.5 Здатність володіння основними засобами, методами і способами отримання, зберігання, переробки інформації з різних джерел. фахові: ФК.1 Здатність враховувати основні естетичні категорії, закони художньої композиції, етнічні, соціокультурні, економічні, технологічні, природні та екологічні принципи реставрації творів мистецтва. ФК 5 Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу, пов’язану з реставраційною діяльністю, шляхом використання аналітичних методів і методів моделювання.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: Знання: ЗН.2 Знання історично-стилевих, архітектурних, мистецьких та пластично-художніх основ реставрації творів мистецтва. ЗН.5 Знання сучасного програмного забезпечення у професійній діяльності з реставрації творів мистецтва. Уміння: УМ.1 Вміти збирати та обробляти вихідну інформацію на основі натурних обстежень об’єктів, обмірів, зондажів, шурфів, архівних та іконографічних матеріалів твору мистецтва. УМ.8 Ефективно працювати як індивідуально, так і у складі команди. Комунікація: КОМ.3 Здатність працювати над об’єктом в складі групи. АіВ.2 Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Преквізит: Основи археології. Прикладне матеріалознавство синтетичного каменю Кореквізит: Допоміжні дисципліни в реставрації творів мистецтва (епітафіка, хронологія, геральдика та ін.), Архітектурно-будівельне матеріалознавство
Короткий зміст навчальної програми: Лекційні занття – 15 год. Практичні заняття – 30 год Самостійна робота – 45 год
Опис: Дисципліна «Історичні техніки та технології обробки каменю» ґрунтується на послідовному засвоєння матеріалу з історії обробки каменю, впродовж епох розвитку людства від первісних племінних об’єднань до щораз досконаліших цивілізацій. За кам’яної доби спільноти первісних людей обробляли камінь у специфічний спосіб та використовували його як знаряддя для полювання, обробки їжі, добування вогню, здійснення магічних зображень, спорудження примітивних стоянок для проживання, тощо, про що свідчать матеріали археологічних досліджень. З розвитком цивілізацій опановуються способи добування, транспортування та обробки каменю з метою спорудження об’єктів монументальної архітектури, а також скульптури (Єгипет, Ассирія, Античність, Римська імперія). Каменярством в епоху Середньовіччя та Нового Часу займаються колективні організації, які у своїй справі використовують щораз досконаліші інструменти, винаходять нові техніки й технології у обробці каменю для потреб архітектури і скульптури. Вивчення дисципліни відбувається послідовним проведенням лекційних занять та практичних занять. Практичні завдання виконуються в аудиторії, а також при архітектурних об’єктах культурної спадщини, розташованих у центрі Львова, та опрацьовуються самостійно студентом із застосуванням наявною матеріальної бази кафедри та спеціалізованих лабораторій, а також на особистому комп’ютерному пристрої (ПК) студента. Під час виконання практичних завдань проводиться візуальний аналіз, зарисовки, обмір обраних згідно завдання об’єктів із застосуванням традиційних (лінійка, рулетка та ін.) інструментів та сучасних технічних засобів (цифровий фотоапарат, лазерна рулетка, лазерний рівень). Креслення виконуються в середовищі програми AutoCAD (студентська версія). Робота оформляється згідно встановленого зразка, подається у друкованому вигляді (форат А4) та у цифровому вигляді.
Методи та критерії оцінювання: Відвідування лекцій – 20 б Відвідування практичних занять та виконання практичних завдань – 20 б Залік письмовий - 45 б. Залік усний - 15 б. Загальна кількість балів по дисципліні - 100.
Критерії оцінювання результатів навчання: 8–10 балів – «відмінна» відповідь; 7–6 балів – «добра» відповідь; 5–4 бали – «задовільна» відповідь; 0–3 бали – «незадовільна» відповідь.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Прибєга Л.В. Основы методики исследования памятников архитектуры. Учебное пособие. – Киев, 1988. – 59 с. Барановский Е.Ю. Натурные исследования памятников архитектуры. Методические рекомендации. – Москва 1993. Михайловский Е.В. Предпроектные натурные исследования // Методика реставрации памятников архитектуры.– М.: 1977. Подъяпольский С., Бессонов Л., Беляев Т. Реставрация памятников архитектуры.– М.: 1988 (2-е вид. – 2000). Энгельбах Р., Кларк С. Строительство и архитектура в Древнем Египте (переклад). М. 2012 – 209 с. Dick Parry. Niezwykla technika starozytnosci – Amber, Warszawa 2006 – 283 p. Jundrowsky R. Kamieniarstwo. Wspolczesne spojrzenie na tradycj?. /tlumaczenie J. Gawlik/ – Warszawa, 2015. – 248 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).