Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів

Спеціальність: Прикладна механіка
Код дисципліни: 8.131.00.M.029
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Ступницький Вадим Володимирович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета викладання дисципліни “Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів ” полягає у наданні аспірантам знань та формування цілісного комплексу загальних та фахових компетентностей, необхідних для розробки та ефективної практичної реалізації робочих процесів генеративних технологій в машинобудуванні
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни “Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів” аспірант повинен навчиться застосовувати сучасні методи технологічного проектування, що забезпечують: - побудову адекватної комп'ютерної моделі формоутворення виробів машинобудування; - планування та аналіз комп'ютерного експерименту; - обґрунтований вибір методу імітаційного моделювання процесів формоутворення виробів; - інтерпретувати і аналізувати результати комп'ютерного моделювання процесів формоутворення виробів машинобудування
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни “Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів” аспірант повинен навчиться застосовувати сучасні методи технологічного проектування, що забезпечують: - побудову адекватної комп'ютерної моделі формоутворення виробів машинобудування; - планування та аналіз комп'ютерного експерименту; - обґрунтований вибір методу імітаційного моделювання; - інтерпретувати і аналізувати результати комп'ютерного моделювання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Наукові дослідження в технології машинобудування Імітаційні методи інженерного аналізу функціонування та виготовлення виробів машинобудування
Короткий зміст навчальної програми: Предметом навчальної дисципліни «Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів» є вивчення наукових основ та практичних аспектів реалізації робочих процесів високих технологій в машинобудуванні, що базуються на використанні високоефективних генеративних методів формоутворення деталей та виробів машинобудування
Опис: Тема 1. Поняття та основні ознаки генеративних технологій формоутворення в машинобудуванні. Тема 2. Інтегровані генеративні технології формоутворення і їх місце в сучасному виробництві. Тема 3. Фізичні основи пошарового формоутворення виробів Тема 4. Генеративні інтегровані технології макрорівня. Тема 5. Загальна характеристика електрофізичного формоутворення матеріалів. Основні тенденції розвитку технологій машинобудування. Сутність поняття високих технологій в машинобудуванні. Основні ознаки високих технологій в машинобудуванні. Основні тенденції розвитку сучасного виробництва Інтегровані технології сучасного виробництва і їх складові. Інтегровані генеративні технології формоутворення і їх рівні. Сутність генеративних процесів прискореного формоутворення виробів. Концептуальне 3D САD-моделювання в генеративних процесах прискореного формоутворення виробів. Класифікація технологічних методів генеративної матеріалізації тривимірних моделей виробів Процеси пошарової матеріалізації 3D електронного образу виробів. Генерування з рідкої фази. Генерування з твердої фази. Генерування з газової фази. Генерування з плазми. Інші методи генерування. Елементи, що утворюють шари при генеруванні вироби
Методи та критерії оцінювання: Форма звітності - екзамен (100 балів) Потоковий контроль - 30 балів Письмова компонента - 50 балів Усна компонента - 20 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: 1. Оцінювання засвоєння теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою тестового контролю (тестові завдання з Електронного навчально-методичного комплексу Віртуального навчального середовища Національного університету «Львівська політехніка» дисципліни «Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів», усне опитування. 2. Захист звітів до практичних робіт в усній формі шляхом опитування теоретичного матеріалу за темою роботи та методикою проведення досліджень або письмово шляхом проведення контрольного заходу за тематикою роботи у вигляді тесту. Підсумковий контроль: 1. Іспитовий контроль (екзамен). Письмова компонента складається з трирівневих теоретично-практичних завдань і проводиться у тестовій формі у Віртуальному навчальному середовищі. Усна компонента проводиться за результатами письмової компоненти для ґрунтовнішого оцінювання знань
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. В. В. Ступницький, І. Є. Грицай, А. М. Сліпчук. Обладнання та прогресивні методи формоутворення деталей. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 340 с. 2. Швець С.В. Основи формоутворення поверхонь різанням: Навч. посіб. / С.В.Швець. – Суми: Сумський державний університет, 2011. –127 с. 3. Интегрированные генеративные технологии : учеб. пособие / А. И. Грабченко, Ю. Н. Внуков, В. Л. Доброскок [и др.] ; под ред. А. И. Грабченко. – Харьков : НТУ «ХПИ», 2011. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).