Технології розроблення та управління життєвим циклом програмного забезпечення

Спеціальність: Комп'ютерно-інтегровані системи керування виробництвами
Код дисципліни: 7.151.02.E.028
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: Лесовой Леонід Васильовичб професор кафедри АВКТ, доктор технічних наук
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування у студентів знань з основ створення технічного завдання, враховуючи основні принципи життєвого циклу програмного забезпечення, побудови 2D і 3D графічних зображень значень фізичної величини і відносної сумарної розширеної невизначеності для перевірки цих значень, створення бібліотек графічних зображень фізичних величин і відносної сумарної розширеної невизначеності фізичної величини виміряної непрямим методом у середовищах MATLAB або Microsoft Exel.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: 1) ЗК2 – здатність застосовувати набуті на попередніх освітніх рівнях знання й практичні навики для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін; 2) ЗК4 – здатність до аналізу та синтезу; 3) ЗК5 – здатність до застосування знань на практиці; 4) ЗК6 – здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел; 5) ЗК8 – мати навички розроблення та управління проектами; 6) ЗК9 – уміння розв’язувати поставлені задачі та приймати відповідні рішення; 7) ЗК13 – уміння ефективно спілкуватися на професійному та соціальному рівнях; 8) ЗК14 – креативність, здатність до системного мислення; 9) ЗК15 – потенціал до подальшого навчання; фахових: 1) ФК1 – здатність застосовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для розв’язання типових задач спеціальності, пов’язаних з автоматизованим проектуванням засобів вимірювальної техніки; 2) ФК2 – базові знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів в автоматизованого розрахунку та проектування автоматизації та приладобудування; 3) ФК3 – володіння навиками роботи з обчислювальною технікою для вирішення задач спеціальності; 4) ФК6 – здатність проектувати системи автоматизації та їх елементи з урахуванням усіх аспектів поставленої задачі, включаючи створення, налагодження, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію; 5) ФК9 – здатність розробляти системи автоматизованого вимірювання та контролю технологічних параметрів та метрологічного забезпечення таких систем; 6) ФК15 – здатність аргументувати вибір методів розв’язування спеціалізованих задач, критично оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1) ЗН1 – знання і розуміння наукових принципів, що лежать в основі пристроїв автоматики, систем автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих технологій; 2) ЗН2 – здатність продемонструвати знання основ професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності, що стосуються електротехніки, електроніки та схемотехніки, мікропроцесорної техніки та методів побудови технічних засобів автоматизації, функціональних схем автоматизації, сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій у системах автоматизації; 3) ЗН5 – знання та розуміння методологій проектування, відповідних нормативних документів, чинних стандартів і технічних умов; 4) ЗН9 –знання управління проектами; 5) УМ1 – уміння застосовувати отримані знання й практичні навички для створення графічних зображень елементів систем автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих технологій та їх складових; 6) УМ3 - уміння застосовувати знання основ технічних характеристик, конструкційних особливостей, призначення і правил експлуатації устаткування для вирішення інженерних задач спеціальності; 7) УМ8 – уміння розробляти спеціалізовані вузли пристроїв автоматики, вибирати елементну базу для їх реалізації та застосовувати системи автоматизованого проектування для синтезу їх схем; 8) УМ9 – уміння розробляти проектну та конструкторську документацію під час розроблення спеціалізованих пристроїв та систем автоматизації з врахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів, стандартів, інструкцій в умовах автоматизованого та неавтоматизованого робочого місця;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Інженерна графіка Мікропроцесорна техніка Програмування для систем реального часу Програмування спеціалізованих мікропроцесорних пристроїв систем автоматизації Метрологічне забезпечення технологічних вимірювань в хімічній і харчовій промисловості Метрологічне забезпечення технологічних вимірювань в енергетиці Кореквізити: Інтелектуальні системи керування Методи сучасної теорії керування Числові методи в задачах автоматизації Моделювання та оптимізація систем керування Супервізорні системи керування та збору інформації
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Технології розроблення та управління життєвим циклом програмного забезпечення» для підготовки студентів за спеціальністю 151 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології» галузі знань 15 «Автоматизація та приладобудування» і передбачає вивчення основ створення технічного завдання і виконання його відповідно до життєвого циклу програмного забезпечення за допомогою інтегрованих середовищ MatLAB, Microsoft Exel та Microsoft Accesss. Навчальна дисципліна «Технології розроблення та управління життєвим циклом програмного забезпечення» входить як складова частина в розроблену на кафедрі АВКТ структурно-логічну схему комп’ютерної та мікропроцесорної підготовки студентів вказаної галузі науки, яка іде із першого по останній курс.
Опис: Вступ. Предмет та задачі курсу. 1. ПРОГРАМУВАННЯ. МІСЦЕ ПРОГРАМУВАННЯ В СУСПІЛЬСТВІ. 2. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 3. РОЗВИТОК МОВ ТА ПІДХОДІВ ДО ПРОГРАМУВАННЯ. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОГРАМУВАННЯ. 4. КРОСПЛАТФОРМНІСТЬ. ВИДИ І ТИПИ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ. 5. БАЗИ ДАНИХ. 6. АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ (ПРОЕКТУ) 7. ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНІ ПРИНЦИПИ ТА ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ПРОГРАМ. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОГРАМНОГО ВИБОРУ. 8. МОДЕЛІ МSF. ЕКСТРЕМАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ. 9. КУЛЬТУРА ПРОГРАМУВАННЯ. 10. ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ. 11. ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ 12. ДОКУМЕНТАЦІЯ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ ПРОГРАМ. ПОРЯДОК СЕРТИФІКАЦІЇ. 13. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ. 14. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ПРОГРАМНИЙ ПРОДУКТ.
Методи та критерії оцінювання: - письмові звіти з лабораторних робіт, тести, усне опитування (65%) - підсумковий контроль (контрольний захід): письмово-усна форма (25 % + 10 % = 35%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) 65 балів Контрольна робота (КР) 35 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Технології програмування та створення програмних продуктів: конспект лекцій /укладач О. В. Алексенко. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 133 с. 2. Л.Г. Гагарина, Е.В. Кокорева, Б.Д. Виснадул «Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие» / под ред. Л.Г. Гагариной. – М.: ИД «Форум»: Инфра–М, 2008. – 400с. 3. Иванова Г.С. «Технология программирования: Учебник для ВУЗов. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 320с. 4. Брауде Эрик Дж. Технология разработки программного обеспечения. М.: Computer Science, 2004. – с. 655. 5. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И. Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Е.М. Лаврищева В.Ю. Суслов / Под ред. И.В. Сергиенко. – К.: Академпериодика. (изд. 2-е, перераб. и дополн.) К.: Академпериодика. – 2007 р. – 672 с. 6. С.А. Орлов Технологии разработки программного обеспечения. Разработка сложных программных систем. //BHW ПИТЕР. – 2004 г. – 527с. 7. І. О. Ушакова. Основи системного аналізу об’єктів і процесів комп’ютеризації. Ч. 2. Навчальний посібник для студентів напряму "Комп’ютерні науки" / І. О. Ушакова. — Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. — 308 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).