Музеї, суспільство і культурні зміни

Спеціальність: Музеєзнавство, пам'яткознавство
Код дисципліни: 7.027.01.M.14
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: Кузьмин Роман, к. і. н., ст. викладач
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: - дефініції “пам'ять”, “національна ідентичність”, “менталітет”; - основні риси та механізми функціонування історичної пам'яті; - концепції формування музеями колективної пам'яті та національної ідентичності; - класифікацію музеїв відносно ступеню формування національної ідентичності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи музеології Державна політика та правове регулювання в галузі Історико-культурна спадщина та забезпечення сталого розвитку суспільства Історія музеїв світу Культурна антропологія
Короткий зміст навчальної програми: Ознайомити студентів із міжнародною та національною нормативно-правовою базою в сфері охорони культурної спадщини та діяльності музеїв. Сформувати навички міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного діалогу як запоруки розвитку музею в сучасному глобалізованому світі. Залучити студентів до процесу перетворення музеїв у агентів змін, на основі репрезентації музею як виразника культурного та соціального розмаїття минулого.
Методи та критерії оцінювання: Рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (письмовий екзамен).
Рекомендована література: 1. Бродель Ф. Ідентичність Франції. Простір та історія. Кн. 1. – К.: Вид-во Жупанського, 2013. – 368 с. 2. Історична пам'ять як поле змагань за ідентичність: матеріали “круглого столу”. – К.: НІСД, 2008. – 68 с. 3. Сміт Е. Національна ідентичність. – К.: Основи, 1994. – 223 с. 4. Степико М. Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування. – К.: НІСД, 2011. – 336 с. 5. Анкерсміт Ф. Постмодерністська “приватизація” минулого // Україна модерна. Пам'ять як поле змагань. – К.: Критика, 2009. – Вип. 4 (15). – С. 246-271. 6. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам'яті. – К.: Ніка-Центр, 2012. – 440 с. 7. Зерній Ю. О. Як суспільства пам'ятають: властивості та механізми функціонування історичної пам'яті // Стратегічні пріорітети. – 2008. – №4 (9). – С.35-43. 8. Масненко В.В. Історична пам'ять як основа формування національної свідомості // Український історичний журнал. – 2002. – №5. – С. 49-62. 9. Мастеница Е.Н. Наследие в музее: границы и горизонты интерпретации. – Точка доступу: http://www.bvahan.com/museologypro/muzeevedenie.asp?li2=1&c_text=17 10. Нагорна Л.П. Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. – 328 с. 11. Сміт Ентоні. Нації та націоналізм у глобальну епоху. – К.: Ніка-Центр, 2013. – 278 с. 12. Смоляр А. Пам'ять і політика // Україна модерна. Пам'ять як поле змагань. – К.: Критика, 2009. – Вип. 4 (15). – С. 78-94. 13. Нора П. Теперішнє, нація, пам'ять. – К.: КЛІО, 2014. – 272 с. 14. Франция-память / П. Нора, М. Озуф, Ж. де Пюимеж, М.Винок. – СПб: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. – 328 с. 15. Assmann Aleida. Europe: A Community of Memory? // German Historical Insitute Bulletin. – № 40 (Spring 2007). – P.11-25. 16. Brubaker Rogers. Nationalism reframed. Nationhood and national question in the New Europe. – Cambridge: University Press, 2009. – 202 p. 17. Gellner Ernest. Nations and Nationalism. – Oxford: Basil Blackwell, 1983. – 150 p. 18. Smith Anthony D. Myths and Memories of the Nation. - Oxford: University Press, 1999. – 281 p.