Наноінженерія композитних матеріалів

Спеціальність: Прикладна фізика
Код дисципліни: 7.105.01.E.022
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Прикладна фізика і наноматеріалознавство
Лектор: доцент, к.т.н. Кондир Анатолій Іванович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: -
Завдання: -
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: - знати фізико-хімічні основи твердофазних перетворень; - вміти оцінювати розмірні ефекти в гетерогенних наносистемах; - знати фізико-хімічні властивості наноструктурованих матеріалів; - набути знань про квазірівноважні методи формування наноструктурованих композицій; - вміти синтезувати багатофазні нанокомпозити різної функціональності; - вміти сторювати на основі нанокомпозитів пристрої наноелектроніки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - пререквізити: квантова механіка, сучасні методи фізичних досліджень; наноматеріалознавство - кореквізити: функціональні матеріали молекулярної енергетики, спеціальні розділи хімії
Короткий зміст навчальної програми: Теоретичне та експериментальне вивчення фізичної природи властивостей нанокомпо-зитів залежно від їхнього хімічного складу, температури та тиску. Теоретичне та експе-риментальне дослідження фізичних власти-востей нанокомпозитних систем різної при-роди та дисперсності наповнювача. Наноко-мпозити з дисперсними частинками, шарува-ті та волоконні. Механізми агрегування час-тинок наповнювача. Механічні характеристи-ки композитів. Методи визначення величини адгезії у композитах. Явище наноадгезії. Концепція ефективного розміру частинок наповнювача. Мікромеханічні, перколяційні та фрактальні моделі композитів. Наномо-дифікування нанокомпозитів карбоновими наночастинками. Функціоналізація фулеренів для вбудови полімерну матрицю. Засоби та методи отримання нанорозмірних матеріалів та їхні фізичні принципи. Властивості нано-композитів. Покращення в'язкості наноком-позитів.
Опис: -
Методи та критерії оцінювання: Екзамен, захист лабораторних робіт, контро-льна робота, ВНС-тестування, захист індиві-дуального науково-дослідного завдання; - поточний контроль (40%): опитування на лабораторних заняттях, захист звітів (20%), самостійна робота (10%), ВНС-контроль (10%); - підсумковий контроль (60%): іспит – письмова компонента (50%), усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: -
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Зенон Готра, Іван Григорчак, Богдан Лукіянець, Віктор Махній, Сергій Павлов, Леонід Політанський, ЕжиПотенські. Субмікронні та нанорозмірні структури електроніки: Підручник. – Чернівці: Видавництво та друкарня «Технологічний Центр», 2014. – 839 с. 2. Покропивний В. В., Поперенко Л. В. Фізика наноструктур. – Київ: Видавничо –поліграфічний центр «Київський універси-тет», 2008. – 220 с. 4. Заячук Д. М. Нанотехнології і наноструктури: навч. посібник для ВНЗ / Д. М. Заячук. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2009. – 581 с. 5. Нанохімія, наносистеми, наноматеріали / С. В. Волков, Є. П. Ковальчук, В. М. Решетняк. – К. : Наукова думка, 2008. – 426 с. 6. Кондир А.І. Наноматеріалознавство і нанотехнології: навч. посібник для ВНЗ / А.І Кондир. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2017. – 452 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).