Біомоніторинг навколишнього середовища

Спеціальність: Екологія
Код дисципліни: 6.101.01.E.043
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Екологія та збалансоване природокористування
Лектор: к.т.н., доцент Люта Оксана Володимирівна к.т.н., доцент Вронська Наталія Юріївна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою даної дисципліни є формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля; екологічного обгрунтування перспектив та удосконалення системи моніторингу навколишнього середовища, оцінювання фактичного і прогнозованого його стану.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІНТ. Здатність вирішувати спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування та в процесі навчання, що передбачає застосування методів наук про довкілля, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов; ЗК1. Базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін; ЗК4. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел; ЗК5. Здатність до участі у проведенні досліджень на відповідному рівні та застосування знань на практиці; ЗК9. Здатність працювати в команді, використовуючи навички міжособистісної взаємодії; ЗК11. Потенціал до подальшого навчання. фахові компетентності: ФК1. Базові знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для розуміння принципів та засобів захисту довкілля з його природними та антропогенними системами (біосфера, антропосфера, соціосфера); ФК2. Базові знання національного екологічного законодавства, основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів в галузі природоохоронної діяльності; ФК3. Знання основних принципів та складових екологічного управління; ФК4. Знання та володіння навичками роботи з комп'ютерними технологіями для вирішення задач захисту та відновлення екосистем; ФК7. Уміння застосовувати та інтегрувати знання і розуміння дисциплін інших природничих і технічних галузях; ФК10. Здатність проводити моніторинг та оцінювати поточний стан навколишнього середовища; ФК11. Здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі; ФК13. Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, що впливають на розроблення ефективних природоохоронних рішень та використання альтернативних джерел енергії; ФК14. Уміння досліджувати екологічні проблеми та визначати обмеження, у тому числі зумовлені антропогенними, техногенними та виробничими факторами впливу на екологічну безпеку та безпеку життєдіяльності.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: АіБ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та до-ся¬гати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: Знання: ЗН2. Знання про новітнє обладнання для зменшення емісії забруднення навколишнього середовища; ЗН4. Знання наук про Землю (метеорології і кліматології, гідрології, ґрунтознавства, геології з основами геоморфології) для дослідження явищ і процесів, що відбуваються в довкіллі; ЗН5. Знання нормативно-правової бази та науково-методичних засад в галузі екологічного менеджменту, на яких базується система екологічного моніторингу; ЗН6. Вміння застосовувати контрольно-вимірювальну апаратуру для вимірювання та контролю якості процесів очищення біосфери від забруднення з метою нормування антропогенного навантаження на довкілля; Уміння: УМ1. Здатність використовувати знання про причини виникнення екологічної небезпеки для обґрунтування управлінських рішень; УМ5. Навички використовувати спеціалізоване програмне забезпечення, ГІС-технології екологічних досліджень щодо оцінки негативного впливу виробництва на навколишнє середовище; УМ6. Знання і практичні навички із біології і мікробіології, хімії і біогеохімії, екології людини і екотоксикології для дослідження стану довкілля і можливих перетворень забруднюючих речовин в природному середовищі. ПР 02. Розуміти основні екологічні закони, правила та принципи охорони довкілля та природокористування. ПР 05. Знати концептуальні основи моніторингу та нормування антропогенного навантаження на довкілля. ПР 06. Виявляти фактори, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття. ПР 08. Уміти проводити пошук інформації з використанням відповідних джерел для прийняття обґрунтованих рішень. ПР 21. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Екологічний моніторинг; Технологія підготовки питної води; Інновації в стратегіях захисту довкілля.
Короткий зміст навчальної програми: «Біомоніторинг навколишнього середовища» є складовою циклу обов’язкових дисциплін освітньої програми першого рівня вищої освіти підготовки здобувачів освітнього ступеня бакалавр за спеціальністю 101 – Екологія. Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами основних принципів екологічного моніторингу довкілля, вміння організувати спостереження за параметрами, вірно обрати методи дослідження та критерії оцінки якості довкілля. Важливим є формування у майбутніх фахівців розуміння принципів прогнозування якості довкілля на основі результатів моніторингу. Методи дослідження стану навколишнього середовища Критерії оцінки забруднення навколишнього середовища. Біоіндикація як метод екологічного дослідження. Біоіндикатор і об?єкти біоіндикації. Фітоіндикація та її роль в оцінці довкілля. Біоіндикація на різних рівнях організації живої матерії. Біомоніторинг і біоіндикація стану повітряного середовища. Рослини-індикатори і рослини-монітори. Відбір і підготовка біологічних матеріалів для біомоніторингу. Біоіндикація стану водного середовища. Біоіндикація стану ґрунтів.
Опис: Тема 1. Напрямки діяльності та основні завдання моніторингу. Предмет моніторингу довкілля. Основні напрямки моніторингу. Класифікація систем моніторингу. Тема 2. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля. Моніторинг як система оцінки стану довкілля. Тема 3. Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища. Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища. Тема 4. Моніторинг атмосфери. Пости спостережень. Програма спостережень. Організація спостережень за станом та якістю атмосферного повітря в Україні. Тема 5. Моніторинг гідросфери. Розміщення пунктів спостереження. Програма спостережень. Тема 6. Моніторинг ґрунтів. Основні завдання ґрунтового моніторингу. Програма спостережень. Види моніторингу ґрунтів в Україні. Об’єкти та методи досліджень. Тема 7. Біологічний моніторинг довкілля. Сутність і організація біомоніторингу. Загальні принципи використання біоіндикаторів. Тема 8. Особливості використання живих організмів в якості біоіндикаторів. Індикаторні мікроорганізми. Симбіологічна біоіндикація. Біологічні індекси та коефіцієнти в індикаційних дослідженнях. Тема 9. Оцінювання якості складових довкілля. Оцінка якості повітря. Оцінювання якості води. Оцінювання якості ґрунтів. Тема 10. Біотестування складових довкілля. Основні методи біотестування. Біохімічні методи. Генетичні методи. Фізіологічні методи. Біофізичні методи. Морфологічні методи. Імунологічні методи. Методи біоіндикації Тема 1. Методи дослідження стану навколишнього середовища. Критерії оцінки забруднення навколишнього середовища. Тема 2. Біоіндикація як метод екологічного дослідження. Тема 3. Біоіндикатор і об?єкти біоіндикації Тема 4. Фітоіндикація та її роль в оцінці довкілля. Тема 5. Біоіндикація на різних рівнях організації живої матерії. Тема 6. Біомоніторинг і біоіндикація стану повітряного середовища. Тема 7. Рослини-індикатори і рослини-монітори. Відбір і підготовка біологічних матеріалів для біомоніторингу. Тема 8. Біоіндикація стану водного середовища. Сапробність і токсобність. Біоіндикація з використанням зообентоса. Біоіндикація з використанням макрофітів. Методи біологічної оцінки якості води. Тема 9. Біоіндикація стану ґрунтів. Механічний склад ґрунтів, літоіндікатори. Тема 10. Біомоніторинг грунтів.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль - 40 балів • Екзаменаційний контроль - 60 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: Практичні роботи – 30 балів Тести за кожну тему – 10 балів Екзаменаційний контроль: Письмова компонента – 50 балів Усна компонента – 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Никифоров В.В., Дігтяр С.В., Мазницька О.В., Козловська Т.Ф. Біоіндикація та біотестування: навчальний посібник. – Кременчук: Вид-во ПП Щенбатих О.В., 2016. – 76 с. 2. Лисиця А.В. Біоіндикація і біотестування забруднених територій. Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни. Рівне: Дока-центр, 2018. – 94 с. 3. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Екологічна токсикологія та екотоксикологічний контроль. Навчальний посібник. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили. Миколаїв, 2015. 240 с. 4. Удод В.М., Трофімович В.В., Волошкіна О.С. Основи екотоксикології: Навч. посібник. К.: КНУБА, 2008. 88 с. 5. Мэннинг, У. Дж. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помо-щью растений / У. Дж. Мэннинг, У. А. Федер. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 211 с. 6. АфанасьевюЮ.А.,Фомин С.А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды. М. Издательство МНЭПУ, 2001. 337с. 7. Клименко О.М. Моніторинг довкілля: Підручник/ О.М.Клименко, А.М.Прищепа, Н.М.Вознюк. – К. : Академія, 2006. – 360 с. 8. Емельянов А.Г. Основы природопользования: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. М.: Академия, 2004. 304 с. 9. Семченко, В. П. Экологическое качество поверхностных вод / В. П. Семченко, В. И. Разлуцкий. – Минск: Беларус. навука, 2010. – 329 с. 10. Моніторинг довкілля: підручник. – Том 1 / Запольський А.К., Войціцький А.П., Пількевич І.А., Малярчук П.М., Багмет А.П., Парфенюк Г.І. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006». – 408 с. 11. Моніторинг довкілля: підручник. – Том 2 / Запольський А.К., Войціцький А.П., Пількевич І.А., Малярчук П.М., Багмет А.П., Парфенюк Г.І. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006». – 360 с. 12. Парфенюк Г.І. Моніторинг довкілля: навч. посіб. / Г.І. Парфенюк. – Житомир: ЖДТУ, 2007. – 214 с. 13. Гелашвили Д.Б. Экологический моніторинг. Методы биологического и фізико-химического мониторинга: Учеб. Пособие / Д.Б. Гелашвили. – К., 2000. – 347 с. 14. Экологический моніторинг: Учеб. Пособие / Под ред.. Т.Я. Ашихминой. – М.: Академ. Проект, 2005. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).