Електробезпека та основи електротехніки
Спеціальність: Цивільна безпека
Код дисципліни: 6.263.00.O.016
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Цивільна безпека
Лектор: Кандидат фіз.-мат. наук, доцент Качан Степан Іванович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми:
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
фахові компетентності:
ФК8. Здатність до аналізу й оцінювання потенційної небезпеки об'єктів, технологічних процесів та виробничого устаткування для людини й навколишнього середовища .
ФК16. Здатність до організації безпечної експлуатації техніки, устаткування, спорядження у сфері професійної діяльності, створення безпечних і здорових умов праці.
ФК19. Здатність до читання та виконання ескізів та креслень, застосування комп'ютерної графіки в сфері професійної діяльності.
Результати навчання: Результати навчання:
ЗС6. Пояснювати процеси впливу шкідливих і небезпечних чинників, що виникають у разі небезпечної події; застосовувати теорії захисту населення, території та навколишнього природного середовища від уражальних чинників джерел надзвичайних ситуацій, необхідні для здійснення професійної діяльності знання математичних та природничих наук.
ЗС7. Обирати оптимальні заходи і засоби, спрямовані на зменшення професійного ризику, захист населення, запобігання надзвичайним ситуаціям..
УМ4. Визначати фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні шкідливі, виробничі чинники та аналізувати безпечність виробничого устаткування.
УМ5. Визначати технічний стан зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та споруд для оцінювання відповідності його вимогам цивільного захисту та техногенної безпеки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні
навчальні дисципліни:
Фізика
Безпека життєдіяльності
Хімія
Супутні і наступні
навчальні дисципліни:
Безпечна експлуатація інженерних систем та мереж.
Природні та техногенні загрози, оцінювання небезпек.
Безпека потенційно небезпечних технологій та виробництв.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна “Електробезпека та основи електротехніки” входить до складу циклу професійної підготовки спеціальності 263 “Цивільна безпека ”.
Електробезпека - багатофакторна, багатокритеріальна проблема, яка розв'язується на різних ієрархічних рівнях на стадії проектування, виготовлення, монтажу, налагодження, випробування і експлуатації електроустаткування, електричних мереж і їх окремих елементів. Електробезпека повинна забезпечуватися: - конструкцією електроустановок; - технічними способами і засобами захисту; - організаційними і технічними заходами . Електроустановки та їх частини повинні відповідати вимогам електробезпеки, тобто повинні бути виконані таким чином, щоб працюючі не зазнавали небезпечної і шкідливої дії електричного струму. Нормативну основу електробезпеки становить система стандартів з електробезпеки, як підсистема стандартів безпеки праці. На основі чинних стандартів розробляють галузеві правила (ПУЕ, ПТБ, ПТЕ), технічні умови і стандарти на окремі види устаткування . Зміст кожного з названих документів повинен відповідати сучасному рівню розуміння конкретної проблеми, що базується на результатах наукових досліджень, досвіді проектування, експлуатації, статистичних даних з електротравматизму.
Опис: Функціонування будь-якого підприємства неможливе без облаштування його електроустановками. До них належать електричне обладнання, апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні та освітлювальні прилади, електродвигуни, електропроводи, кабелі тощо. Щоб унеможливити виникнення пожежі, кожна складова систем електроустановок потребує уваги з позиції дотримання правил пожежної безпеки.
Застосування, монтаж, наладка та експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ), ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» та інших нормативних документів.
Власник підприємства зобов’язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок. Особа, призначена відповідальною за їхній протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов’язана:
— організовувати та проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання й електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;
— забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;
— організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.
Методи та критерії оцінювання: Методи оцінювання рівня досягнення здобувачем результатів навчання передбачають:
1. Поточний контроль роботи здобувача:
- виконання індивідуальних практичних завдань (20 балів);
- виконання лабораторних робіт та їх захист(20 балів).
2. Підсумковий (екзаменаційний) контроль:
Складання екзаменаційного контролю передбачає виконання письмової та усної компонент.
Письмова компонента включає завдання двох рівнів складності (50 балів):
- завдання 1-го рівня – тестові завдання;
- завдання 2-го рівня – розкриття змісту понять та визначень, розв’язання задач.
Усна компонента (10 балів).
Критерії оцінювання результатів навчання: За набуті знання та вміння під час поточного контролю здобувачі денної форм навчання можуть отримати максимум 40 балів.
Правильне виконання та вчасний захист лабораторних робіт – 20 балів (кожна робота по 4 бали).
Правильне виконання індивідуальних практичних завдань – 20 балів ( кожне завдання по 5 балів).
При виставленні фактичної оцінки в журналі обліку викладач на лабораторних заняттях слідує таким критеріям:
- правильність розв’язання та розуміння виконаної роботи (до 40 % максимальної оцінки);
- вчасність виконання (до 60 % максимальної оцінки).
Поточну оцінку виставляє викладач, який проводить лабораторні та практичні заняття, доводить цю оцінку до студентів на кожному занятті і записує у відповідній графі «Журналу обліку поточної успішності та відвідування студентів».
Підсумкова (екзаменаційна) оцінка виставляється в результаті написання екзаменаційного завдання, яке передбачає виконання письмової та усної компонент. Письмова компонента включає завдання одного рівня складності. Перший рівень передбачає виконання тестових завдань, за які студент максимально може отримати 50 балів (всього 25 тестових завдань, кожне тестове завдання по 2 бали).
Усна компонента містить питання другого рівня і передбачає виконання двох завдань. За повну та правильну відповідь за кожне завдання студент може отримати максимум по 5 балів. При відповіді на питання усної компоненти враховується:
- глибина, правильність та розуміння – 3 балів;
- вміння наводити приклади, робити порівняння – 2 балів.
Загальна кількість балів за письмову та усну компоненту додається до поточної оцінки. Фактична кількість балів, отримана студентом, переводиться в державну підсумкову оцінку за такими критеріями.
Шкала оцінок: 88-100 – «відмінно»; 71-87 – «добре»; 50-70 – «задовільно»; 0-49 – «незадовільно».
Шкала ЄКТС: 88-100 – А; 80-87 – В; 71-79 – С; 61-70 – D; 50-60 – E; 26-49 – FX; 00-25 – F.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова:
1. Малинівський С.М. Загальна електротехніка. Навчальний посібник. — Львів, 2001, 186 с.
2. Шегедин О.І., Маляр В.С., Теоретичні основи електротехніки. Частина 1: Навч. посібник — Львів: Магнолія Плюс, 2004. — 172 с.
3. Коруд В.І., Гамола О.Є., Малинівський С.М. Електротехніка. — Львів: Магнолія плюс. — 3-тє вид., перероб. і доп. — 2005.— 448с.
4. Маляр В.С. Теоретичні основи електротехніки. Електричні кола: навч. посібник / В.С. Маляр. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 312 с.
5. Маліновський А.А., Никонець Л.О., Гапанович В.Г. Теорія та практика електробезпеки, навчальний посібник для студентів базового напряму "Електротехніка", Львів, видавництво НУ "Львівська політехніка", 2005, 243 с.
6. Панченко С.В. Електробезпека [Текст] : підручник / С. В. Панченко, О. І. Акімов, М. М. Бабаєв та ін. – Харків : УкрДУЗТ, 2018. – 295 с.
7. Кулаков О.В., Росоха В.О. Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках. Підручник – Харків: НУЦЗУ, 2010. – 569 с.
8 Пожежна безпека кабельної продукції: Практичний посібник / І.К. Домніч, Р.І. Кравченко, О.В. Кулаков, І.О. Солодовніков, І.О. Харченко. – Харків: УЦЗУ, 2008. – 214 с.
Допоміжна:
1. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.
2. Чабан В. Електротехніка: Навч. Посібник. — Львів: Фенікс, 2002. — 296 с.
3. Гамола О.Є., Коруд В.І., Мадай В.С., Мусихіна Н.П. Практикум з електротехніки. — Львів: НУ «Львівська політехніка», 2008. — 212 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).