Історія державності та культура України
Спеціальність: Мікро- та наносистеми Інтернету речей
Код дисципліни: 6.153.03.O.005
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: Святослав Терський, професор
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
- загальні компетентності: Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Результати навчання: історичний досвід, культурні традиції України та наукового поступу в європейському контексті, що уможливлює формування цілісного уявлення про соціокультурну дійсність і місце у ній людини; зв’язки між віддаленими в часі історичними подіями й сучасними діями людини; динамічний досвід історико-культурних практик людини як способів її самореалізації; систему історико-культурних знань, який вмотивовує гуманістичну орієнтацію культури особистості; знати різні культурні і релігійні джерела людської різноманітності; вміти: критично аналізувати явища, факти, альтернативи суспільного розвитку та різноманітних джерел інформації, свободи вибору й оцінки минулих подій та осіб на основі загальнолюдських цінностей; уміння спілкуватися з іншими і вести діалог; навички конструктивного діалогу (робота в команді, кооперативне навчання, емпатійне спілкування, мирне розв’язання конфліктів, розвиток впевненості тощо); уміння досліджувати різні культурні практики, розглядати суперечливі питання; особиста рефлексія, залучення студентів до досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу і людини в ньому, що визначає характер формування ціннісних орієнтацій майбутніх спеціалістів.
ПР23. Вміти використовувати у соціальній діяльності фундаментальні поняття і категорії державотворення для обґрунтування власних світоглядних позицій та політичних переконань з врахуванням процесів соціально-політичної історії України, правових засад та естетичних норм.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Шкільний курс з історії України.
Короткий зміст навчальної програми: Територія, склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі
Ґенеза українського державотворення у Середньовіччі і Ранньомодерний час
Суперечливі питання українського державотворення.
Людина і спротив тоталітарним режимам у ХХ ст.
Українські землі як частина європейського полікультурного простору в Х-ХІХ ст.
Культурні процеси на українських землях в новітню добу.
Символічний простір міста та його культура.
Історія хімічної науки і технічної освіти на українських землях.
Опис: Лекція 1. Територія склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі
1.1. Територія та склад населення українських земель із давніх часів – до кінця XVIII ст.
1.2. Етнічні процеси та формування національної території України в ХІХ-ХХ ст.
1.3.Формування ідентичності на українських землях від ранньомодерного суспільства до сучасної української нації.
Лекція 2. Ґенеза українського державотворення у середньовіччі і ранньомодерний час
2.1. Русь-Україна, Галицько-Волинське королівство в системі відносин середньовічних держав Центрально-Європейського регіону.
2.2.Козацька державаВійська Запорізького між Заходом та Сходом – рецепція чужих здобутків та власний досвід творення держави.
Лекція 3. Суперечливі питання українського державотворення Формиукраїнськоїдержавності в ХХ ст.
3.3. У пошуках ефективної моделі державотворення: формати української державності в часи Національної революції 1917-1921 рр.
3.4. Радянська модель українськоїдержави: суть, мета і наслідки реалізації радянського проекту.
3.5. Реалізація української державності наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: причини труднощів та подальші перспективи.
Лекція 4. Людина і спротив тоталітарним режимам в ХХ ст.
4.1 Людина в умовах боротьби тоталітарних режимів: сталінський терор, нацистський режим, депортації, акція Вісла.
4.2. Український національно-визвольний рух під час Другої світової війни та в повоєнні роки.
4.3. Десталінізація, шістдесятники, дисиденти та правозахисний рух (кін. 1950 – 1980-ті).
Лекція 5. Українські землі як частина європейського полікультурного простору в X-XIXст.
5.1. Вплив християнства на історико-культурні процеси на землях Русі України в Х-ХІІІ ст.
5.2. В орбіті європейського світу: культура ренесансу і бароко на українських землях.
5.3. Класицизм, романтизм, реалізм та модерн в українській культурі ХІХ-поч.ХХ ст.: здобутки в літературі, театрі, архітектурі та мистецтві.
Лекція 6. Культурні процеси на українських землях в новітню добу.
6.1 Українська культура в роки Національної революції 1917-1921 рр.
6.2. Культурні процеси на західноукраїнських землях в міжвоєнний період (1923 – 1939 рр.).
6.3. Сфера культури в радянській Україні: від українізації до соцреалізму.
6.4. Культурний процес в сучасній Україні: основні здобутки і тенденції.
Лекція 7. Символічний простір міста та його культура
7.1. Ранні форми урбаністичної культури на українських землях.
7.2. Культурна і етнічна строкатість середньовічного і ранньомодерного міста. Вільне королівське місто Львів на мапі Центрально-Східної Європи.
7.3. Соціокультурний простір імперських міст.
7.4. Візії міста та його простір в ХХ-ХХІ ст.
7.5. Село як мобілізаційний ресурс українськості.
Лекція 8. Історія науки і технічної освіти на українських землях
8.1. Поступ науки і техніки на українських землях (з ХІХ ст. до сьогодення).
8.2. Від Вищої технічної Академії до Національного університету: історія Львівської політехніки.
8.3. Історичний нарис видавничо-поліграфічної справи
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 50 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові), включно із творчою роботою «Історія мого роду на тлі історії України».
Підсумковий контроль – 50 балів (екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрове оцінювання (СО) знань студентів здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю (ПК) та виконання контрольного заходу (КЗ).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Аркуша О., Кондратюк К., Мудрий М., Сухий О. Час народів. Історія України XIX століття. – Львів, 2016.
2. Бовуа Д. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. – К., 2020
3. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014.
4. Вербицька П.В та ін. Історія України: суспільство, культура, державність. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019.
5. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 2019.
6. Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів : Центр Європи, 2006.
7. Історія української культури / За ред. І.Я.Хоми. – Львів, 2013.
8. Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002.
9. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011.
10. Патриляк І.К. “Перемога або смерть”: український визвольний рух у 1939-1960-х рр. Львів: Часопис, 2012.
11. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. – Харків, 2018.
12. Плохій С. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу. – К., 2019
13. Посацький Б. С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ – ХХІ ст.). Львів, 2007.
14. Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним: монографія. Київ: Грані-Т, 2011.
15. Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII століть. – К., 2019.
16. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006.
17. Applebaum A. Red Famine: Stalin's War on Ukraine. – Penguin Randomhouse, 2017.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).