Вдосконалення організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті № 19 на основі результатів дослідження пасажиропотоку
Автор: Вакуленко Максим Олександрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Вдосконалення організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті №19 проводиться на основі результатів дослідження пасажиропотоків. Для визначення попиту чи вивчення рівня задоволення потреб населення послугами автомобільного пасажирського транспорту, покращання маршрутної мережі, мінімізація конструкції рухомого складу, обґрунтування та вивчення тарифів на перевезення пасажирів використовуються такі методи, як: візуальний, обліковий та табличний методи вивчення пасажиропотоків [1]. Для дослідження пасажиропотоку на автобусному маршруті обрано табличний метод. Пасажиропотік – кількість пасажирів, які були перевезені або плануються перевезтись, по всій маршрутній мережі в одну сторону за певний відрізок часу. Мета дослідження – встановлення значення пасажиропотоку, знайти та відокремити його важливі закономірності та якості [2]. Табличний метод доцільно використовувати для вивчення пасажиропотоків на найбільш завантажених автобусних маршрутах, де розраховується кількість пасажирів, які увійшли та вийшли з автобуса на автобусних зупинках [3]. Цей метод дає найбільш повні дані про пасажиропотік, у тому числі показники, які характеризують поділ поїздок пасажирів між зупиночними пунктами автобусного маршруту [4]. Застосування його доцільне на приміських та міських автобусних маршрутах загального користування. Розрахунок основних показників роботи автобусів на міському маршруті проводиться, враховуючи дані пасажиропотоку. Також досліджено одну з проблем транспортного обслуговування в місті Львові - якість обслуговування [5]. Низька якість обслуговування в першу чергу зумовлено: - застосуванням рухомого складу, який часто не призначеного для міських перевезень пасажирів транспортом загального користування; - невідповідним станом салону транспортного засобу (санітарний стан, наявність сторонніх предметів в салоні, несправні пасажирські сидіння і т. д.); - недостатньо ввічливим ставленням екіпажу, відсутністю додаткових інформаційних послуг, надання яких практикується в громадському транспорті розвинених країн - неприйнятним в деяких випадках інтервалом руху транспортних засобів за маршрутом (найчастіше час очікування автобуса значно перевищує визначений розкладом внаслідок транспортних заторів на вулично-дорожньої мережі); - низьким технічним і санітарним станом зупиночних пунктів (кінцевих і проміжних), відсутністю інформації про рух рухомого складу [6]. Об’єкт дослідження – міський маршрут загального користування №19. Предмет дослідження – пасажиропотік на досліджуваному маршруті. Мета дослідження: вдосконалення перевізного процесу на автобусному маршруті. В результаті проведених досліджень організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті проведено двома методами. Перший метод - ввнесено корективи у діючий розклад руху та замінено автобуси середнього класу на автобуси великого класу. Другий метод - збыльшення кількісті автобусів середнього класу на маршруті та розроблено новий розклад руху для зменшення очікування автобусів пасажирами. Розглянувши два варіанти проведення покращення на міському маршруті, розробивши нові розклади руху, прийнято рішення запроваджувати варіант №2, оскільки він є більш економічно – доцільним для підприємства. Цей варіант є привабливим для обох сторін – для населення та підприємства. Для населення – збільшення кількості автобусів на маршруті на 2 одиниці, що має призвести до зменшення черг на зупиночних пунктах та комфортабельного перевезення. Для підприємства значна економія на паливі для автобусів великого класу, яка є значно більшою за витрати на заробітну плату водіям автобусів середнього класу. Ключові слова – : рухомий склад, пасажиропотік, інновація, маршрутна мережа. Перелік використаних літературних джерел. 1. Бойко Є.О. Принципи формування та функціонування регіональних транспортно-логістичних систем / Є.О. Бойко, А.Є. Журавська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – № 9 – Ч. 1. – С. 187. 2. Шпильовий І.Ф. Вдосконалення управління перевезеннями пасажирів / І.Ф. Шпильовий // Управління проектами, системний аналіз і логістика: науковий журнал. – К.: НТУ. – 2006. – Вип.3. – С. 169–172. 3. Левковець П.Р. Основні напрямки вдосконалення пасажирських перевезень / П.Р. Левковець, М.М. Дмитрієв, І.Ф. Шпильовий // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів. – 2002. – Вип. 15. – С. 251–255 4. Дума І. М. Концепція і реалії удосконалення пасажирських перевезень/ О. С. Ігнатенко, В. С. Марунич, І. М. Вакарчук // Вдосконалення конструктивних та експлуатаційних параметрів автомобілів і машин: міжнар. науково-техн. конф. 1995р.: тези доповідей. – К., 1995. – С 43–48. 5. Платонова К.Ю. Мінімізація залучення перевізного ресурсу на маршруті міської пасажирської транспортної системи із урахуванням якості обслуговування пасажирів / Є.Г. Логачов, К.Ю. Платонова // Вісник Національного транспортного університету. – К.: НТУ. – 2004. – Вип. 9. – С. 169–173. 6. Margareta Friman, Markus Fellesson Service Supply and Customer Satisfaction in Public Transportation: The Quality Paradox / Margareta Friman, Markus Fellesson // Journal of Public Transportation. – 2009. – Volume 12, No. 4. – P. 57–71.