Визначення тривалості затримок транспортних засобів перед нерегульованими пішохідними переходами
Автор: Швець Вадим Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Швець В.В., Барвінська Х.А. (керівник). Визначення тривалості затримок транспортних засобів перед нерегульованими пішохідними переходами. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. При проведенні досліджень автомобільних доріг потрібно отримувати інформацію про показники досліджуваної ділянки. У список потрібних показників, для оцінки стану досліджуваної ділянки входять: організація дорожнього руху в місці проведення дослідження, інтенсивність руху, пропускна здатність, а також такий важливий показник як затримки транспортних засобів на перехрестях та пішохідних переходах [1-3]. Затримка транспортних засобів перед нерегульованими переходами вулично-дорожньої мережі – це час, що витрачається кожним транспортним засобом через пропуск пішоходів, які переходять через проїзну частину. У зв’язку з цим при високій інтенсивності пішохідних потоків, транспортним засобам, потрібно витрачати більшу кількість часу для проїзду переходу [2-4]. Відомо, що під час збільшення інтенсивності пішохідного потоку, зростають затримки транспортних засобів та збільшується зона впливу нерегульованого пішохідного переходу на транспортний потік. Проте, збільшення інтенсивності транспортних засобів ускладнює руху переходу пішоходів через проїзну частину, в результаті збільшується імовірність утворення дорожньо-транспортних продій [5]. Об’єкт дослідження – процеси руху транспортних і пішохідних потоків в зонах нерегульованих пішохідних переходів. Предмет дослідження – залежності, які характеризують вплив нерегульованих пішохідних переходів на пропускну здатність вулиць і доріг та затримки транспортних засобів. Мета дослідження: – розробити методику оцінки затримок транспортних засобів на нерегульованих пішохідних; – розробити математичні моделі і на їх основі виконати розрахунки затримок транспортних засобів на нерегульованих пішохідних переходах; – провести імітаційне моделювання для визначення затримок транспортних засобів перед нерегульованими пішохідними переходами. Під час проведення відеоспостереження встановлено причини утворення черг транспортних засобів в зоні пішохідних переходів. Вони розподіляються наступним чином: в 41% випадків через високу завантаження дороги рухом (особливо в години пік); 25% – роботи світлофорної сигналізації; 19% – близькості перехресть і 15% – близькості зупиночних пунктів. Розподіл пішохідних переходів по відстані до найближчого перехрестя виглядає наступним чином: в зоні перехрестя розташовані 45% загальної кількості пішохідних переходів; на відстані менше 200 м до найближчого перехрестя – 30% пішохідних переходів; інші 25% переходів – на відстані більше 200 м до перехрестя. На підставі цього було виділено три варіанти розташування наземного пішохідного переходу щодо перехрестя: на перегоні вулиці (дороги); в зоні перехрестя; в зоні впливу перехрестя. Під час дослідження затримок транспортних засобів перед нерегульованими пішохідними переходами кожних 50 м фіксується інтенсивність та швидкість руху транспортних засобів. За результатами досліджень визначено зону впливу утворення черг транспортних засобів на підході до нерегульованого переходу, в межах якої відбувається зниження швидкості автомобілів з подальшим зростанням до початкової величини. За результатами досліджень нерегульовані пішохідні переходи мають зону впливу від 100 до 450 м. Швидкість на вулиці, де проводилися дослідження, варіювалася в межах 39 – 24 км/год. Зниження середньої швидкості транспортного потоку на пішохідному переході відбувається в середньому до 26 км/год, тобто на величину більшу, ніж на переходах без неї. Найбільша транспортна затримка спостерігається на переході в зоні перехрестя і становить 9,20 с. Це пояснюється тим, таке значення затримки спричинене через необхідність пропуску пішоходів та автомобілів, що рухаються по головній дорозі. Найменша транспортна затримка спостерігається на переході , який розташований між перехрестями і становить 5,9 с. В такому випадку черга транспортних засобів, що формується на підході до переходу, може залежати тільки від інтенсивності пішохідного потоку, тобто впливом перехрестя на пішохідний перехід в цьому випадку відсутній. Встановлено, як впливає інтенсивність руху пішохідних потоків на величину транспортної затримки в зоні нерегульованих пішохідних переходів. Наявність впливу пішоходів знижує пропускну здатність на 10 – 20%. За невеликої інтенсивності пішохідного руху (до 200 піш/год) значення транспортних затримок практично однакові (до 20 с). Між пішоходами утворюються інтервали, які дають змогу транспортним засобами рухатись практично без зупинок. Із збільшенням інтенсивності пішохідного потоку, інтервали ущільнюються, в результаті чого зростають затримки транспортних засобів. Ключові слова – нерегульований перехід, пішохідний потік, транспортний потік, пропускна здатність, транспорті затримки, довжина черги. Перелік використаних літературних джерел. 1. Живоглядов, В. Г. (2012). Теория движения транспортных и пешеходных потоков. Ростов на Дону: Изд-во журн. «Изв. Вузов Сев.-Кавк. регион». 2. Васильєва, Г. Ю. (2007). Методи мінімізації затримок транспорту на магістральній вулично-дорожній мережі міст України. Aвтореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук, Київ. 3. Врубель, Ю. А. (2003). Потери в дорожном движении. Минск: БНТУ. 4. Поліщук, В. П. (ред.), Бакуліч, О. О., Дзюба, О. П., Єресов, В. І. (2012). Організація та регулювання дорожнього руху: підручник. Київ: Знання України. 5. В. В. Гілевич, І. А. Могила, О. С. Міхоцький (2016). Визначення співвідношення між інтенсивністю транспортних і пішохідних потоків для влаштування нерегульованих пішохідних переходів / Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Динаміка, міцність та проектування машин і приладів : збірник наукових праць. – 2016. – № 838. – С. 146–152.