Вплив зазорів у з’єднаннях автомобільних агрегатів на показники якості їхнього складання після ремонту.
Автор: Кобрин Назар Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кобрин Н. В., Ґудз Ґ. С. (керівник). Вплив зазорів у з’єднаннях автомобільних агрегатів на показники якості їхнього складання після ремонту. Магістерська кваліфікаційна робота. – НУ «Львівська політехніка», кафедра «Експлуатація та ремонт автомобільної техніки». – Львів, 2020. Розширена анотація Якісний ремонт автомобільних агрегатів має важливе значення з позицій стану вітчизняної економіки. Для цього слід звернути увагу на показники ефективності ремонту автотранспортних засобів (АТЗ), від яких залежить належне використання залишкового ресурсу деталей. Слід зазначити, що особливо від працездатності деталей трибосистем АТЗ залежить їхня надійність та довговічність [2], а також стабільність їхніх показників роботи під час експлуатації [9]. До таких показників слід віднести культуру виробництва, фізико-механічні властивості матеріалів, а також ремонтоздатність, які необхідно оптимізувати з метою підвищення ресурсу деталей АТЗ. Використання прогресивних технологічних процесів відновлення та зміцнення деталей дозволить вирішити такі актуальні задачі, перераховані вище. При цьому слід врахувати характерні дефекти деталей та їхні конструктивно-технологічні особливості. Об’єкт дослідження – процеси, що спричиняють виникнення зазорів у спряженнях та їхні наслідки. Предмет дослідження – засоби та методи дослідження впливу зазорів у спряженнях на показники якості складання агрегатів після ремонту. Мета роботи – дослідження впливу зазорів у з’єднаннях автомобільних агрегатів на показники якості їхнього складання після ремонту та створення моделі процесу. У розділі 1 проаналізована інтенсивність зношення автомобільних деталей під час їхнього припрацювання. З’ясовано, що вона повністю залежить від якості поверхні деталей. Для цього наведена крива терміну служби деталі, де відзначені певні етапи роботи спряження [9]. Констатовано, що довговічність деталей залежить від зростання зазорів у спряженнях з причини зношення деталей та зменшення їхньої міцності. Математично доведено, що термін служби спряження тим більший, чим менший зазор та зношення під час їхнього припрацювання. Тому зазор між спряженими деталями слід підтримувати в оптимальному діапазоні, оскільки його зростання може спричинити ударні навантаження у спряженнях. Якщо вони перевищать допустиму межу, то спричинять руйнування деталей навіть без досягнення максимально допустимого зазору [3, 4]. Встановлено, що на довговічність автомобільних деталей впливають умови їхньої роботи у вузлах або механізмах стосовно виду тертя. Для цього застосовують рідинне тертя, коли поверхні спряжених деталей повністю розділені шаром оливи [5, 7, 8]. Виявлено, що напруження та деформації у деталях залежать від реальних навантажень на них. У більшості випадків деталі сприймають комплекс цих навантажень. Тому у роботі наведені графіки, що характеризують взаємодію змінного навантаження і витривалості нових та підданих старінню деталей. Також показані криві взаємодії густини ймовірності величини навантаження, а тим самим напруження матеріалу та міцності деталі у даний момент часу. Констатовано, що коли міцність деталі стає меншою від максимального навантаження, то виникне її пошкодження (деформація) або поламка внаслідок втоми. До інших чинників, що впливають на довговічність деталей, відносяться коливання (вібрація), що сприймаються вузлами та агрегатами автомобіля під час руху. Для ілюстрації сказаного в роботі наведені енергетичні спектри пружних коливань двигуна за різних величин зазорів у шатунних підшипниках. Також негативним явищем, що впливає на довговічність деталей, є корозія. Слід розрізняти хімічну та електрохімічну корозії, для яких в роботі наведені їхні вичерпні характеристики. Розділ 2 присвячений опису способів припрацювання та випробувань автомобільних агрегатів. На них впливають три групи чинників (конструктивні, технологічні й керовані), які детально описані у роботі. З цією метою в роботі наведені режими випробувань автомобільних агрегатів, регламентованих технічними умовами на їхній ремонт [1]. Наведені принципові схеми стендів для випробувань коробок передач з замкнутим і розімкнутим силовими контурами та задніх мостів. Розглянуті принципи їхньої роботи та відзначені позитивні й негативні сторони описаних стендів. У розділі 3 наведені результати досліджень, в яких проаналізовано зміну таких якісних показників, що характеризують процес складання: розподіл сумарного кутового зазору в головних передачах, температурний режим оливи у задньому мості в залежності від сумарного кутового зазору та пришвидшень вібрації у залежності від сумарного кутового зазору у коробці передач. Побудовані їхні математичні моделі, характер яких підтверджений розрахунком коефіцієнтів кореляції [6]. Ключові слова: автомобіль, зазори та натяги, тертя та зношення деталей, кутовий зазор, температура оливи, вібрація агрегатів, математична модель, коефіцієнт кореляції. Перелік використаних літературних джерел. 1. Абелевич Л. А. Испытание агрегатов после ремонта автомобилей. / Л. А. Абелевич. М.: Транспорт, 1976. 272 с. 2. Базовский И. М. Надежность, теория и практика. / Н. М. Базовский. М.: Мир, 1985. – 373 с. 3. Берникер Е. И. Посадки с натягом в машиностроении / Е. И. Берникер. М.: Машиностроение, 1986. – 167 с. 4. Бобровников Г. А. Прочность посадок, осуществляемых с применением холода. / Г. А. Бобровников. М.: Машиностроение, 1981. – 90 с. 5. Боуден Ф. Природа износа металлов. Трение и граничная смазка. / Ф. Боуден, Д. Тэйбор. М.: Изд-во иностр. лит. 1973. – 144 с. 6. Драгомирецька Х. Т. Теорія ймовірностей та математична статистика: навч. посібник /Х. Т. Драгомирецька, О. М. Рибицька та ін. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 396 с. 7. Костецкий Б. И. Сопротивление изнашиванию деталей машин. / Б. И. Костецкий. М.: Машиностроение, 1981. – 277 с. 8. Крагельский И. В. Трение и износ. / И. В. Крагельский. М.: Машиностроение, 1978. – 375 с. 9. Шадричев В. А. Основы технологии автостроения и ремонт автомобилей. / В. А. Шадричев. Л.: Машиностроение, 1986. – 560 с.