Оцінка розпаду груп автомобілів при координованому світлофорному регулюванні
Автор: Бодяшев Назарій Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Бодяшев Н.Р., Грицунь О.М. (керівник). Оцінка розпаду груп автомобілів при координованому світлофорному регулюванні. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Найважливішими напрямками розв’язання задач безпеки дорожнього руху, екології та економіки є організація та управління транспортними потоками на вулично-дорожній мережі міста. У зв’язку з економічним та соціальним розвитком країни зростає запит на перевезення вантажів та пасажирів. Внаслідок цього транспортна система країни стає більш насиченою, але одразу зменшується її ефективність, стає помітним недосконалість управління транспортними потоками, що наносить галузі значні економічні збитки. Найбільш прогресивним та розповсюдженим методом управління транспортними потоками у великих містах є координоване управління на магістралях, яке дозволяє зменшити кількість зупинок транспортних засобів і, таким чином, знизити часові витрати на проїзд по транспортній мережі. Досвід створення і експлуатації процесу координованого управління переконливо свідчить про можливості підвищення ефективності транспортного процесу в умовах обмеженої пропускної здатності мережі. З цією метою дуже важливе значення має як застосування кібернетичних методів у безпосередньому процесі управління, так і удосконалення технічних засобів управління транспортними потоками. До основних недоліків існуючого процесу координованого управління транспортними потоками відносяться: відсутність наукового підходу до розв’язання практичних задач координованого управління на магістралях міста; низький ступінь оснащення вулично-дорожньої мережі технічними засобами регулювання та використання морально-застарілих контролерів; застосування для розрахунку управляючих параметрів вхідних даних, отриманих методом натурних спостережень, які носять випадковий характер; відсутність можливості оперативно змінювати часові уставки і програми координації; створення графіків координації на інженерно-інтуїтивному рівні. Крім того, практично не використовуються методи оптимізації при перевірці ефективності координованого управління на магістралі. Об’єкт дослідження – транспортні потоки. Предмет дослідження – процес розпаду груп автомобілів при координованому світлофорному регулюванні. Мета дослідження: – аналіз технології процесу управління транспортними потоками та його організації – формалізація зв’язків параметрів процесу координованого управління транспортними потоками – моделювання транспортного потоку та процесу координованого управління; – створення алгоритму координованого управління на підставі розроблених моделей. Для пошуку ефективних стратегій управління транспортними потоками в мегаполісі, оптимальних рішень з проектування вулично-дорожньої мережі та організації дорожнього руху необхідно враховувати широкий спектр характеристик транспортного потоку, закономірності впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на динамічні характеристики змішаного транспортного потоку. Застосування моделювання і створення адекватної моделі транспортного потоку є актуальним завданням в процесі організації та управління дорожнім рухом. Для оцінки розпаду груп автомобілів при координованому світлофорному регулюванні використовують спеціалізований програмний продукт PTV VISSIM. Відомо, що група автомобілів має різний групоподібний характер залежно від довжини прогону між перехрестями. Розроблено алгоритм моделювання, який дасть змогу оцінити цей розпад залежно від різної швидкості потоку. Вихідними даними під час імітаційного моделювання для кожного перехрестя магістралі є вхідний і вихідний потік транспортних засобів, тривалість циклу, тривалість заборонного сигналу по магістралі, фази циклу світлофорного регулювання, а також відстань між суміжними перехрестями магістралі. Такі параметри, як інтенсивність роз’їзду черги і швидкість руху по магістралі задаються у вигляді нормативів. Отримано залежність зміни щільності транспортного потоку по довжині смуги руху залежно від обмеження максимальної швидкості руху. Встановлено, що чим менша дозволена швидкість транспортного потоку, тим група стійкішою. Зі збільшенням швидкості потоку від 20 до 60 км/год відбувається зростання швидкості після подолання стоп-лінії (найбільше значення спостерігається при максимальній швидкості потоку – 60 км/год). Проте, за таких значень спостерігається розпад групи транспортних засобів, і цей розпад буде збільшуватися зі збільшенням неоднорідності потоку. За малої відстані від стоп-лінії вплив складу потоку був визначальним, проте, зі збільшенням цієї відстані він зменшувався, оскільки відбувалося випередження транспортних засобів більш швидкісними. Також вплив на розмір групи автомобілів здійснювала інтенсивність на правій смузі руху. Така зміна швидкості потоку правими смугами руху пов’язана з наявністю вантажного та громадського транспорту, а також тих автомобілів, які здійснюють маневр правого повороту. Ключові слова – склад потоку, швидкість руху, транспортні затримки, координоване регулювання, довжина черги. Перелік використаних літературних джерел. 1. Кременец Ю.А., Печерский М.П., Афанасьев М.Б. (2005). Технические средства организации дорожного движения, 280 с. 2. Поліщука В.П., Бакуліч О. О. (2012). Організація та регулювання дорожнього руху, 467 с. 3. Врубель Ю. А. (2002). Потери в дорожном движении, 240 с. 4. Полукаров В.М., Пятаков В.Е., Рушевский П.В. (1972). Координированное регулирование уличного движения, 56 с. 5. Лобанов Е. М. (1990). Транспортная планировка городов, 240 с.