Дослідження миттєвої швидкості руху на магістральній вулиці залежно від типу транспортного засобу та стану дорожнього покриття
Автор: Зелінський Микола Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Зелінський М.М., Вікович І.А. (керівник). Дослідження миттєвої швидкості руху на магістральній вулиці залежно від типу транспортного засобу та стану дорожнього покриття. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Швидкість руху є однією із цільових функцій дорожнього руху [1–3]. Цей показник характеризує якісний стан транспортного потоку (умови руху транспортних засобів, інтервали між транспортними засобами, характеризує затримки у транспортних потоках); визначає умови безпеки руху (великі швидкості спричиняють дорожньо-транспортні події з важкими наслідками); забезпечує ефективність функціонування транспортних систем вантажних і пасажирських перевезень (достатній рівень швидкості руху забезпечує більшу продуктивність рухомого складу). Швидкість руху є одним із первинних показників дорожнього руху [2,5]. Їй притаманні одномодальні та двомодальні розподіли, які залежать від параметрів проїзної частини, складу транспортного потоку та дорожньо-кліматичних умов. Порівняння швидкості руху до та після впровадження інженерних заходів із удосконалення організації дорожнього руху дозволяє обґрунтувати якість таких проектів. У практиці організації дорожнього руху найчастіше вживаються такі види швидкостей: середня, миттєва, сполучення, технічна, безпечна, економічна [4–6]. Кожна із них є критерієм оцінки тих або інших умов дорожнього руху або початковою інформацією для розрахунку вторинних показників. До основних вторинних показників дорожнього руху, які найбільше залежать від величини швидкості руху є: пропускна здатність ділянок вулично-дорожньої мережі; часові параметри світлофорного регулювання; коефіцієнт відносної аварійності руху; рівень зручності руху та багато інших. Досить часто швидкість у транспортному потоці змінюється залежно від його складу. Більш однорідними потокам, які складаються переважно з легкових автомобілів притаманні високі швидкості руху, які часто можуть перевищувати діючі обмеження на вулицях та дорогах. У транспортних потоках з великою часткою вантажного транспорту або міського громадського транспорту швидкості є меншими. Рівень вплив швидкості руху вантажних автомобілів на швидкість легкових залежить від кількості смуг руху на проїзній частині. Якщо на вулиці є дів і більше смуг руху в одному напрямку, то розподіл швидкості руху може бути двомодальним, оскільки транспортний потік структурується по смугах за складом руху. Якщо ж вулиця має дві смуги руху в обох напрямках, то спостерігається одномодальний розподіл швидкості руху, а такий потік описується моделлю руху за лідером. Величина швидкості руху найчастіше встановлюється за результатами натурних досліджень, які проводять на перехрестях або ділянках вулиць між ними. Аналогічні дослідження проводяться і на позаміських автомобільних дорогах. Для визначення швидкості часто застосовують спеціалізовані відеокамери. Зміна швидкості руху завжди є індикатором стану транспортного потоку та рівня безпеки руху. Об’єкт дослідження – миттєва швидкість руху транспортних засобів. Предмет дослідження – закономірності зміни миттєвої швидкості руху на ділянках магістральних вулиць залежно від складу транспортного потоку та стану дорожнього покриття. Мета дослідження: визначити закономірності зміни швидкості руху залежно від складу дорожнього руху, планувальних особливостей проїзної частини та стану дорожнього покриття. За результатами цього магістерського дослідження виконано такі завдання: 1) проведено аналіз фахової наукової літератури щодо визначення швидкості руху та стану транспортного потоку на ділянках міських вулиць; 2) проведено теоретичні дослідження щодо формування та розподілів швидкостей руху у транспортних потоках зі значною неоднорідністю; 3) проведено експериментальні вимірювання швидкості руху на ділянках міської магістральної вулиці; 4) визначено вплив показників учасників дорожнього руху на закономірності зміни швидкості руху. Ключові слова – транспортний потік, швидкість руху, магістральна вулиця, перехрестя; вулично-дорожня мережа; моделювання руху. Перелік використаних літературних джерел. 1. Хомяк, Я. В. (1986). Организация дорожного движения. Київ: Вища школа. 2. Брайловский, Н. О., Беленов, В.М. (1997). Моделирование функциональных транспортных связей крупного города. Москва: Экономика и матметоды. 3. Печерский, М. П., Хорович, Б.Г. (1979). Автоматизированные системы управления дорожным движением в городах. Москва: Транспорт. 4. Полищук, В. П. (1983). Проектирование автоматизированных систем управления движением на автомобильных дорогах. Киев: КАДИ. 5. Рэнкин, В. У. (1981). Автомобильные перевозки и организация дорожного движения. Москва: Транспорт. 6. Бабков, В. Ф., Афанасьев, М.Б., Васильев, А.П. (1967). Дорожные условия и режи¬мы движения автомобилей. Москва: Транспорт.