Правова характеристика фінансової системи України
Автор: Грех Юлія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Грех Ю.І., Парпан У.М. Правова характеристика фінансової системи України. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Фінансова система будь-якої держави є одним із якісних показників її розвитку в цілому. Від оптимального функціонування системи безпосередньо залежить якісне та повноцінне забезпечення майже усіх сфер життєдіяльності країни. Задля правильного розуміння та пізнання певного явища або ж сутності категорії, її складових елементів, важливого значення набуває розкриття процесу становлення. Так, у зв’язку із реформуванням фінансової сфери в контексті євроінтеграційних процесів, актуальності набирає питання дослідження генезису фінансової системи України через призму історичного розвитку держави. Фінансова система виникла з появою держави і нерозривно пов’язана з її функціонуванням. За допомогою фінансової системи держава накопичує і використовує фінансові ресурси на виконання своїх функцій. Від оптимально функціонуючої фінансової системи країни залежить фінансове забезпечення різних сфер суспільного життя. Чим розвиненіші ринкові відносини, тим складніші й різноманітніші зв’язки в державі, тим складніша й фінансова система. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають в сфері правового регулювання фінансової системи України. Предмет дослідження – правові засади функціонування фінансової системи України. Мета дослідження – комплексний науковий аналіз фінансової системи України. Поняття «фінансова система» складається із двох складових категорій: «фінанси» і «система» та є багатогранним і багатоаспектним [1]. Їй притаманні наступні ознаки: інтегративність, наявність певної взаємозалежності між її складовими елементами та ієрархічність, тобто упорядкованість розташування її складових частин. На сучасному етапі розвитку наукової думки концепції, що відображені у доробках науковців, достатньо різноманітні, мають неоднакову методологічну основу. Проте такий плюралізм наукових підходів щодо змісту фінансової системи, на нашу думку, можна звести до трьох концепцій праворозуміння фінансової системи: фондової, інституційної та посуб’єктної. Враховуючи різні класифікації науковців щодо виокремлення суб’єктів управління фінансовою системою та проаналізувавши їх, нами було запропоновано класифікувати таких суб’єктів у блоки відповідно: 1) вищі органи державної влади: Верховна Рада України (включаючи комітети); Президент України; Кабінет Міністрів України; 2) центральні органи виконавчої влади: а) для яких управління фінансовою системою є неосновною діяльністю (Міністерства, агентства та інспекції України); б) для яких управління фінансовою системою є профільним напрямом діяльності: Міністерство фінансів України; Державна фіскальна служба України; Державна аудиторська служба України; Державна казначейська служба України; Державна регуляторна служба України; Державна служба фінансового моніторингу України; Державна служба експортного контролю України; в) центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом: Національне агентство з питань запобігання корупції; Антимонопольний комітет України; Фонд державного майна; Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 3) суб’єкти, які здійснюють контрольно-регулюючі повноваження: органи судової гілки влади; правоохоронні органи: Міністерство внутрішніх справ; Національна поліція України; Служба безпеки України; Податкова міліція; Національне антикорупційне бюро України; Рахункова палата України; Національний банк України; Аудиторська палата України; Пенсійний фонд України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; 4) органи виконавчої влади на місцях та органи місцевого самоврядування: державні адміністрації; територіальні громади; сільські, селищні та міські ради; сільські, селищні та міські голови; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; старости; районні та обласні ради. Сьогодні в нашій державі склалися всі передумови для розробки та прийняття Фінансового кодексу [2]. Це зумовлено тим, що кількість нормативно-правових актів, які регулюють питання фінансової сфери постійно збільшується із часом. У свою чергу, вирішення зазначених проблем можливе шляхом розробки та прийняття Бюджетного та Податкового кодексів, які б становили стійке нормативно-правове підґрунтя у сфері функціонування фінансової системи України. Ключові слова фінансова система, суб’єкти управління фінансовою системою, фінансове право. Перелік використаних літературних джерел 1. Ганзицька Т. С. Сучасне розуміння поняття та структури фінансової системи. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 5. С. 48-50. 2. Алисов Е. А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине: монография. Харьков, 1998. 288 с