Інноваційні технології у боротьбі з правопорушеннями: адміністративно-правовий аспект
Автор: Аврамишина Дарина Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: АНОТАЦІЯ Аврамишина Д.О., Цьвок М.С. Адміністративно-правові аспекти використання інноваційних технологій у боротьбі з правопорушеннями. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. Активізація інноваційних процесів в Україні набирає обертів в процесі розвитку високоефективних заходів розвитку інформаційного середовища та боротьби з недобросовісними користувачами цим середовищем. Загальна тенденція сучасного світового розвитку полягає в тому, що знання стають основною умовою досягнення запланованого кінцевого результату в будь-якій сфері діяльності. Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації наступним чином: «новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери». Національне законодавство України містить низку нормативно-правових актів, які врегульовують питання створення, розвитку, використання інноваційних технологій та управління інноваційною діяльністю. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі розробки, пошуку, використання, обміну та поширення інформації; відносини пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень в мережі Internet. Предметом дослідження виступає сфера інноваційних технологій, що використовуються або використовуватимуться в перспективі в інформаційному просторі, як засіб протидії держави існуючому рівню злочинності в мережі Internet. Мета магістерської роботи полягає у дослідженні правового змісту поняття «інноваційні технології» та аналізі стану сучасного законодавства у використанні інноваційних продуктів в сфері інформаційного права. У роботі визначено поняття інновацій, інноваційної діяльності та інформаційного простору. На сьогодні в Україні відсутній комплексний закон та відповідні підзаконні нормативно-правові акти щодо правового регулювання контролю інформаційного простору в мережі Інтернет, де чітко б визначалися: правовий статус суб’єктів контролю; зміст контрольних відносин; використання встановлених законом способів і методів контролю; правові норми щодо юридичної відповідальності контролюючих та підконтрольних суб’єктів. У такому аспекті доцільно розробити відповідні акти, якими б регулювалися види контролю інформаційного простору в мережі Інтернет, розмежовані за: контролюючими суб’єктами, об’єктами контролю, змістом та методами контролю, етапами (стадіями) контролю, а також за результатами і наслідками контрольної діяльності. Доведено, що інформаційне суспільство як об’єкт адміністративно-правових відносин – це різноманітні блага у формі ефективного виявлення, фіксації та переробки інформації, технологій (персональні комп’ютери, інформаційні послуги та ін.), виробництва знань (наука, мистецтво, освіта та ін.), публічних технологій (електронний уряд, самоврядування, партії та вибори), інформаційної економіки (інформаційні товари й послуги, освіта, правова система, видавнича сфера, ЗМІ, комп’ютерне виробництво), культури інформаційного суспільства (цивілізовані правила подання, сприймання та користування інформацією), які становлять публічну цінність для споживачів інформаційних ресурсів, а також діяння суб’єктів публічної адміністрації щодо забезпеченням права фізичних та юридичних осіб на інформацію, свободи інформації та законних інтересів фізичних і юридичних осіб в інформаційному суспільстві, які здійснюються на основі адміністративно-правових норм. В кваліфікаційному дослідженні порушення питання активізації злочинних процесів з використанням новітніх технологій в інформаційному просторі, зокрема досліджено правову природу поняття кіберзлочинності, проблеми профілактики і стримування. З врахуванням інтернаціональності кіберзлочинів виникає нагальна потреба в активізації зусиль як на національному, так і міжнародному рівнях. Ключові слова: інноваційні технології, інноваційна діяльність, інформаційних простір, заходи захисту інформаційного простору України, кіберзлочинність. Перелік використаних літературних джерел 1. Топчій В.В. Кібертероризм в Україні: поняття та запобігання кримінально-правовими та кримінологічними засобами. Науковий вісник Херсонського державного університету. Юридичні науки. Вип. 6. Т. 3. 2015. С. 65–68. 2. Солдатенко О. Інформаційний простір у мережі Інтернет: правове регулювання та контроль. Підприємство, господарство і право. № 5. 2019. С.134-140. 3. Сімсон О. Е. Інноваційне і креативне право: право знань і творчості: монографія. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. 264 с. 4. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV. Відомості Верховної Ради України. № 36. Ст. 266. 5. Микитенко Д.О. Захист інформації та кібербезпека як складова частина національної безпеки України. Юридичний науково електронний журнал. № 8. 2020. 381-385. 6. Додонов О.Г., Литвиненко О.В., Янішевська С.О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями вдосконалення. Стратегії розвитку України: теорія і практика. Київ. НІСД. 2002. 637 с.