Феномен гнучкості архітектури житла в умовах динамічних змін життєдіяльності
Автор: П'яста Юлія Мирославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: ПРОБЛЕМА. Сьогодні стрімкими темпами збільшується динамічність ритму життя (світ стає відкритішим, а людина менш залежною від місця), гнучкість архітектури виступає одним із показників його якості. Це є особливо актуальним сьогодні, коли за лічені роки змінились професії, види дозвілля, засоби комунікації та інформування, тощо. Сучасна людина опиняється в динамічному та мінливому середовищі. Для того, щоб сучасна архітектура могла служити суспільству яке постійно прагне до змін, вона повинна реагувати на ці явища одразу. Як наслідок, необхідно впровадити принципи гнучкої архітектури в проектування сучасного житла, тим самим реалізуючи динамічніші й адаптивніші дизайнерські і планувальні рішення, які б відповідали сучасному ритму життя. АНАЛІЗ. Досліджено передумови виникнення гнучкої архітектури. Опрацьовано концепції теоретиків архітектури ХХ ст., уточнено категоріально-понятійний апарат, пов’язаний з порушеною проблематикою, зокрема визначено наближеність понять гнучкість та адаптивність, адже саме ці два терміни найчастіше зустрічаються в теорії. Їх вирішили вживати, як синонімічні, хоча вони мають різні значення. Проаналізовано світовий досвід проектування гнучкого житла а також виявлено що дана тема не є достатньо вивченою в Україні. Аналіз практики проектування гнучкого житла показує що ці рішення не є чимось новим сьогодні, а цікаві та креативні рішення були втілені ще в 70-х рр. ДОСЛІДЖЕННЯ. Проаналізовано найпоширеніші типи багатоквартирних будинків за об’ємно-планувальними й конструктивними характеристиками, дано оцінку їх гнучкості. Проведена робота допомогла виявити властивості будівлі, що виступають як обмеження та перешкоджають видозмінювати об’ємно-планувальну структуру помешкання відповідно до нових ситуацій і вимог. Проведено соціологічне опитування стосовно порушеного питання, яке допомогло зрозуміти і узагальнити думку респондентів, як потенційних мешканців гнучкого житла; виявити найбільш оптимальний варіант планувальної структури помешкання з перспективою адаптації до різних ситуацій у майбутньому. Як наслідок, вдалося обґрунтувати ряд рекомендацій для підвищення гнучкості у проектуванні нових житлових будівель. ВИЯВЛЕНО: 1. Тенденції у проектуванні гнучкої архітектури житла: Застосування фасадних систем, що здатні реагувати на навколишнє середовище. Внутрішня та зовнішня адаптація простору Енергоефективність та екологічність житла. Збільшення поверховості житлових будівель внаслідок економічної вигоди та максимально ефективного використання площі Зменшення поверховості у високорозвинених країнах світу. Партисипація в архітектурному проектуванні. 2. Способи забезпечення гнучкості в житловій архітектурі: Конструктивні (просторове розширення та розвиток, циклічна трансформація об’єму (можливість змінювати форму і повертатись до первинного вигляду). Адаптивні (функціонально планувальні корективи, об’єднання та розділ житлових одиниць, просторова варіативність). ПРОЕКТ. Обрана ділянка розташована на частині території колишнього підприємства Івано-Франківського державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Княгинин”, що за новим Генпланом міста 2019 року, підлягає під рефункціоналізацію усього району з акцентом на розвиток житлової функції з інфраструктурою. Основним важелем для визначення об‘ємного вирішення будівлі є прийом терасової забудови. Внаслідок зменшення поверховості в напрямку до торців будівлі, утворюється «хвилеподібна лінія» останніх поверхів, що є естетично привабливим рішенням. Планувальні рішення квартир є досить різноманітні, у зв’язку із змінами самих планів поверхів. Якщо на нижчих рівнях квартири є доволі компактними, то з кожним наступним поверхом планувальні рішення стають цікавішими, деякі квартири об’єднуються в одну, з’являються тераси. Для забезпечення гнучкості помешкань застосовано наступні прийоми: Вільне планування – мінімальна кількість перегородок, що відділяють лише санітарну зону, та в деяких випадках господарську. Варіативність простору – проектним рішенням продемонстровано різні способи адаптації помешкань до різних соціально-демографічних умов. Терасована забудова – можливість збільшити житловий простір за потреби. Додатково тераси можна укрити тентом та використовувати як місце для садівництва або занять спортом, тощо. Використання трансформативних перегородок – адаптація простору відповідно до щоденних змін у процесі життєдіяльності. Забезпечення більших приміщень кількома віконними прорізами – дає можливість розділити кімнату з дотриманням вимог інсоляції.