Тенденції використання архітектурних футуристичних ідей минулого в ХХІ ст. (З розробкою проєкту міст-мостів на вул. Сахарова в м. Львові)
Автор: Борівець Тетяна Іванівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Борівець Т. І., Проскуряков В. І. (керівник). Тенденції використання архітектурних футуристичних ідей минулого в ХХІ ст. (З розробкою проєкту міст-мостів на вул. Сахарова в м. Львові). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів 2020. Розширена анотація. Футуризм прийнято визначати як авангардний напрям у мистецтві, що набув популярності у ХХ столітті в Італії й пропагував шлях відмови від реалістичних основ мистецтва, відстоював культ індивідуалізму, нехтував загальноприйнятими нормами. В архітектурі футуризм – це насамперед спроба зазирнути в майбутнє, запропонувати свій варіант його розвитку, спроба створити ідеальне середовище, без недоліків притаманних сучасним об’єктам. Однією з найбільш популярних тем в архітектурному футуризмі є розроблення концепції ідеального міста. Спершу, основою для його створення були прості геометричні фігури закладені у план. Ідеальні міста створені за такою схемою споруджувались по всьому світі у епоху Ренесансу. Через стрімкий приріст населення та розвиток технологій на початку ХХ століття, акцент змістився на створення системи міст, яка б гармонічно поєднувалась з навколишнім середовищем. З’явилась концепція міст-садів – зв’язаних між собою поселень з обмеженою кількістю жителів, що поєднують переваги великих міст та провінції. Такий підхід у містобудуванні мав би запобігти неконтрольованому росту міст та їхньому перетворенню на індустріальних гігантів. Через 40 років архітектори-футуристи розробляють нову концепцію – просторове містобудування. Вона полягала у тривимірному проектуванні міст, де нове місто проєктується не на периферії старого, а прямо над ним. Разом з нею розвивається та набуває популярності ідея міста-моста . Місто-міст – футуристична концепція, у якій горизонтальне зростання поселень замінюється на вертикальне, передбачає спорудження нових міст над вже існуючими, а також над водоймами (сюди також можна включити міста острови, дрейфуючі міста), магістралями та ділянками зі складним рельєфом. Ідея виникла у 50 роках ХХ століття, як наслідок стрімкого зростання міст та розвитку каркасної та модульної технологій будівництва. Але перші зразки таких споруд можемо відшукати ще у середньовіччі, де мости часто ставали осередками торгівлі або ж навіть цілим житловим районом. Найяскравішими прикладами є Старий Лондонський міст, мости Понте Веккіо та Понте Реальто в Італії. Головним ідеологом цієї концепції є Йона Фрідман та архітектурна група GIAP (Groupe international ’architecture prospective), в склад якої він входив. У 1958 році архітектор публікує маніфест «Мобільна архітектура (L’architecture mobile)», в якому описує новий спосіб для розширення існуючих та проєктування нових міст. Він полягає у створенні піднесеного міського простору, що легко трансформується. Такий спосіб проєктування нових поселень дозволяв би зберігати природний ландшафт ділянки або ж сформоване архітектурне середовище. Концепцію міст-мостів також розвивали такі видатні архітектори: Поль Меймон, Шанеак, Вальтер Йонас, Жан-Клод Бернар, Паоло Солері, Ніколас Шеффер, Біро і Ферньє, група Арчігрем, Кензо Танге, Кійонорі Кікутаке, Кіша Курокава, Коні Коміта, Арата Ісозакі, Яків Черніхов та Фредерік Кізлер. Ідеї просторового містобудування були реалізованими лише частково, вони відкривають нові перспективи з освоєння надземного простору, але затрати для їх проектування наразі є невиправданими. Також невідомо, як місто, побудоване на значній висоті або серед відкритого океану, впливатиме на психо-емоційний стан людей. Тому ця футуристична концепція ніколи не була реалізована у повному масштабі, але окремі її елементи успішно перенесені у архітектурну практику. У сучасному розумінні місто-міст – це поняття включає усі мости, що використовуються не лише для забезпечення транзитної функції, а й також мають ознаки громадської чи житлової споруди. У них можуть розміщуватись художні галереї, офісні приміщення, спортзали, молодіжні центри. Проєкт-апробація даного дослідження – це комплекс міст-мостів на вул. Академіка Сахарова у Львові. Обрана ділянка має стрімкий рельєф, тому основним їхнім завданням є забезпечення безперешкодного транзиту для всіх груп населення. Для цього у кожному мості запроєктовано ліфти. Верхня площина споруди призначена для пішоходів та велосипедистів. Нижня крита частина кожного моста має свою громадську функцію, водночас цей простір легко адаптується під нові потреби. Об’єкт дослідження: Тенденції теперішнього та минулого в архітектурі футуризму, уявлення про ідеальні міста, вивчення ідей просторового містобудування, концептуальних та реалізованих проектів міст-мостів. Предмет дослідження: Переваги та недоліки концепції просторового містобудування. Ключові характеристики архітектурних комплексів типу місто-міст, особливості експлуатації, сучасні матеріали та технології для їхнього проектування. Нові ідеї урбанізму у контексті сучасних проблем. Мета дослідження: Дослідити концепцію просторового містобудування, її актуальність. Визначити сучасні тенденції у проектуванні міст-мостів майбутнього, виявити їх основні характеристики та виокремити компоненти, які успішно можна використовувати у архітектурному проектуванні для задоволення потреб міста Львів вже зараз. Результатом дослідження є визначення елементів та функціональних особливостей футуристичної архітектури, зокрема концепції просторового містобудування, які можна впроваджувати в сучасне проектування архітектурних комплексів. Створення концепції міста-міста для Львова. Ключові слова: футуризм, містобудування в просторі, місто-міст, архітектура майбутнього, студентський простір. Перелік використаних архітектурних джерел: 1. Dahinden Justus. Urban structures for the future/New York, Praeger Publishers. 1972. 2. Мишель Рагон. Города будущего/Мир. Москва. 1969 3. Paolo Soleri. ARCOLOGY: THE CITY IN THE IMAGE OF MAN. 1969. 4. Т. Кампанелла. Город Солнца/ Академия наук СССР. 1954. 5. https://vincent.callebaut.org/object/180615_thegreenline/thegreenline/projects 6. https://vincent.callebaut.org/object/180430_thelastmile/thelastmile/projects 7. http://planningkorea.com/portfolio/media-bridge/ 8. https://www.archdaily.com/85971/ad-classics-unite-d-habitation-le-corbusier