Особливості формування медійності громадської архітектури в історичному середовищі міста
Автор: Парнета Мар'яна Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Архітектура та містобудування (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Парнета М.Б. Особливості формування медійності громадської архітектури в історичному середовищі міста. - Кваліфікаційна робота на здобуття наукового ступеня магістра архітектури та містобудування за спеціальністю 18.00.02 – архітектура будівель та споруд. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. Кваліфікаційна робота присвячена визначенню особливостей, методів та архітектурно-просторових засобів формування медійності громадської архітектури в історично сформованому середовищі. У роботі сформульовано та пояснено значення основних термінів, що стосуються сучасної медійної архітектури. Медійна архітектура трактується як єдність архітектури та візуальної оболонки інформаційних засобів. Це нова течія, що активно розвивається, досліджується та реалізується. Проаналізовано напрямки та течії в архітектурі ХХ – ХХІ століть та визначено передумови формування медійних об’єктів в існуючому середовищі міста на підставі системного підходу [1]. Також виявлено витоки формування феномену медійності архітектурних об’єктів. Охарактеризовано наукові підходи щодо інтеграції сучасних об’єктів в історично сформоване середовище таких діячів в галузі архітектури, як А.Едвардс, М.Девіс, О.Зайцев, О.Гутнов. Проведено аналіз світового досвіду проектування сучасної архітектури в сформованому середовищі міста, який поділено на три групи за принципами інтеграції: контрасту, симбіозу та повного підпорядкування середовищу. Детальніше розглянуто приклади поєднання нових будівель зі старими у місті Львові. З’ясовано необхідність у модернізації вітчизняної теорії щодо проектування медійних будівель та споруд. Виявлено фактори, що впливають на інтеграцію медійної архітектури в міське середовище, а саме юридично-правовий, містобудівний та соціологічний [3]. Доведено необхідність збереження культурної спадщини як одного з 3 головних чинників формування національної ідентичності, невід’ємної складової всесвітнього культурного доробку людства. Розглянуто основні положення законів, що пов’язані з проектуванням нових об’єктів в історичному середовищі. Визначено специфіку розвитку мережі медійних об’єктів, їхньої доступності для населення, а також способи створення комфортного середовища і його захисту від несприятливих зовнішніх містобудівних факторів [5]. Проведено соціологічне дослідження для з’ясування ставлення соціуму до сучасної архітектури в історичному середовищі. На основі проведених досліджень запропоновано рекомендації щодо проектування медійної громадської архітектури в історичному середовищі міста. У праці розглянуто можливість створення нових містобудівних систем, ґрунтуючись на визнанні цінності історичного середовища і збереження його як естетичної та інформаційної системи. Інтеграція інформаційних функцій в архітектурний простір стала основою формування сучасного актуального напрямку медіа архітектури. Такі об’єкти стають своєрідними вузлами концентрації, трансформації та відображення інформації [6]. Охарактеризовано можливі об’ємно-планувальні вирішення щодо розміщення новітньої медійної архітектури в сформованому середовищі міста, такі як надбудова нового об’єму на історичну споруду, розміщення нового об’єкту в щільній рядовій забудові, створення фонової забудови для історичного середовища, інтеграція сучасного об’єкта в історично сформований архітектурний ансамбль, прибудова нового об’єкта до окремо розташованої будівлі, створення силуетної забудови [4]. Наведено ключові принципи підвищення медійності сучасних громадських будівель в історичному середовищі [2]. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших дослідженнях феномену медійності сучасних громадських будівель в історичному середовищі міст. Ключові слова: медійність, інтеграція, інтерактивність, медіа-будівля. 4 Список використаної літератури: 1. Запунна Є. О. Роль комплексного підходу до інтеграції різночасової архітектури в історичне міське середовище. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. Львів, 2016. № 856. С. 124-132. 2. Крижановская Н. Я. Генезис формирования инновационных зданий и сооружений в городской среде : монография. Харьков: ХНУГХ им. А. Н. Бекетова, 2016. 189 с. 3. Панова Л. П. Сучасні проблеми архітектури: навчальний посібник. Харків: ХНАМГ, 2009. 93 с. 4. Сотников Б. Е. Архитектурно-историческая среда : учебное пособие. Ульяновск : УлГТУ, 2010. 208 с.5. 5. Hauesler М. Н. Media facades - history, technology and content. London: Avedition, 2007. 250 p. 6. McQuire S. The media city: media, architecture and urban. London: Sage Publications, 2010. 228 p.