Система підтримки прийняття рішень формування комплексів вправ для покращення зору
Автор: Малинка Анастасія Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Системи і методи прийняття рішень
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Малинка А.А., Верес О.М. (керівник). Система підтримки прийняття рішень формування комплексів вправ для покращення зору. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. СППР формування комплексів для покращення зору орієнтується на підбір оптимального індивідуального комплексу вправ на основі інформації що надається користувачем та принципів офтальмологічного анамнезу. Об’єкт дослідження - вплив на сенсорну систему людини (зір). Предмет дослідження - є моделі, методи і засоби створення системи підтримки прийняття рішення формування комплексів вправ для відновлення зору. Мета дослідження – розроблення системи підтримки прийняття рішень для спрощення процесу підбору індивідуальної системи вправ для відновлення зору та оптимальної інтервальної програми для регулярного виконання. Зір – один з шести базових когнітивних органів, який реагує на взаємодію та подразники, формує розуміння та дозволяє адаптуватися до навколишнього середовища [1]. Порушення зорового апарату суттєво впливає на якість життя та взаємодії людей, обмежує та погіршує. Статистика ДУ “Український стратегічних досліджень МОЗ України” від 2014 року показує, що з 100 тисяч респондентів на території України, близько 15,4% людей стикаються або стикались з певними особливостями зорового апарату, який тим чи іншим чином впливає на якість їхнього життя. Приблизно 3,2% опитаних зазначили, що ці зміни суттєво впливають на них, ще 4,1% – користуються засобами для покращення зору, з них приблизно 67% користуються медикаментозними, механічними, автоматизованими або хірургічними методами, регулярно відвідують лікарів-офтальмологів [2]. Станом на 2020 рік, у вільному доступі немає чітких систем, що здатні визначити рівень зорового навантаження та підібрати систему надання рекомендацій та визначити альтернативні профілактичні методи та підходи. Стандартною є процедура опитування, проведення базових досліджень, якщо вимагається поглиблених, встановлення анамнезу захворювання та діагнозу [3]. Один з варіантів нехірургічного впливу – ЛФК [4]. Воно побудоване на простій взаємодії, використовується щоб розвинути фокус на об’єктах, сприйняття біполярного зору, чіткість зображень, гостроту та зменшити напруження від використання електронних пристроїв, та після навантаження робочого дня. В ході роботи розроблялась активна СППР орієнтована на знання та дані. Для неї створено дерево цілей, визначено генеральну мету – «Розроблення системи підтримки прийняття рішень формування комплексів вправ для покращення зору», та три підцілі: «Проведення системного аналізу», «Формування бази даних вправ» та «Підбір апаратного та програмного забезпечення». Створено функціональні UML діаграми [5], а саме: варіантів використання, діяльності, послідовності, станів, класів, а також схему бази даних. Призначення системи – полегшення процесу покращення зору за допомогою системи простих тренувань та ЛФК, що рекомендовані лікарями-офтальмологами. Для системи, визначено ряд критеріїв, що визначають її функціональні особливості: надійність, гнучкість, простота та продуктивність та обрано методи для вирішення поставлених задач. Обрано тип та формат розроблення системи. Здійснено вибір програмного забезпечення для вирішення проблем, та додаткові засоби, які будуть потрібні у процесі розробки, налаштування та тестування додатку Вибрано середовище розробки, проаналізовано редактори коду Atom та CodeSanbox [6]. Вибрано середовище та текстовий редактор для розробки, описані функції та специфікації цих програмних продуктів, основні та додаткові. Обрано СУБД та мову програмування для реалізації продукту. Додаток «OFTA System» розроблений динамічною мовою програмування Javascript. Алгоритм програмного продукту передбачає проведення базового тестування для користувача, що вперше користується додатком. Результати тестування, виключаючи нерелевантні варіанти комплексів та вправ, а також загальні рекомендації, що не несуть медичного спрямування формуються на основі введених відповідей від користувача. Створений комплекс налаштовується та пропонується для проходження користувачеві інтервально. Для створеної системи проведено економічний аналіз та розрахунок окупності продукту, з урахуванням економічної ефективності, вартості на створення та підтримку додатку та показники конкурентоспроможності. Ключові слова – офтальмологія, мобільні додатки, ЛФК вправи, система підтримки прийняття рішень, підбір індивідуальних комплексів. Перелік використаних літературних джерел. 1) Повч З.В. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. / З.В. Повч, 2014 – 61 с. 2) Безшапочний С. Б. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття/ С. Б. Безшапочний // СПб.: Полтава, 2003. – С.6 3) Клиническая офтальмология / Под ред. Сомова Е.Е., Аксенова М.В.– Москва 2005. – 175 с. 4) Глазные болезни: Учебник / Под ред. В. Г. Копаевой. – М.: Медицина, 2002. – 260 с. 5) Podeswa H. UML for the IT business analyst. – Second Edition. / H. Podeswa, 2010 Course Technology – 398 c. 6) Atom Software Overview // Datacamp tutorials – 2019. Дата оновлення: 12.12.2019. [Електр. ресурс]. Режим доступу: https://www.datacamp.com/community/tutorials/ide-atom (дата звернення: 03.09.2020)