Удосконалення технології горілки «Гетьман»
Автор: Шиманська Юлія Євгенівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Технології продуктів бродіння і виноробства
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Шиманська Ю.Є., Шевчук Л.І (керівник). Удосконалення технології виробництва горілки «Гетьман». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Горілка – алкогольний напій, що отримують завдяки обробці очищеної водно-спиртової суміші активованим вугіллям, з додаванням компонентів згідно рецептури, та проведенням наступного етапу фільтрації. Галузь алкогольних напоїв вважається найбільш динамічною серед всіх інших галузей харчової промисловості. Виробництво горілки сьогодні – це сукупність нових технологій, модернізованого обладнання та кваліфікованих співробітників. Цих три структурних компонента гарантують високу продуктивність підприємства та відповідність вимог щодо якості продукту [1]. Незважаючи на велику конкурентність, українські виробники алкогольних напоїв впевнені, що це лише сприяє покращенню якості продукції. Майже вся імпортна продукція повністю замінена на український товар. Об’єкт дослідження: технологія горілки «Гетьман». Предмет дослідження: спосіб вдосконалення технології горілки «Гетьман» при використанні диспергованого срібла на поверхню. Мета дослідження: вдосконалити та спроектувати технологічну схему з метою покращення якості готової продукції. Вирішити задачу проведення хімічних процесів не за рахунок великої маси вугілля, а за рахунок його нових можливостей. Типова схема виробництва горілки передбачає очищення сортівки від домішок за допомогою двох вугільних колон. Проте на підприємстві спостерігаються високі технологічні витрати на вугілля. Тому, з метою їх зменшення, ми ввели зміну в діючу технологічну схему виробництва: 1) новий спосіб обробки сортівки, який заснований на класичній схемі фільтрації через вугілля, являє собою нанесення на поверхню активованого вугілля невеликої кількості колоїдно-диспергованого срібла. Таким чином, вугілля відіграє не роль сорбента, а каталізатора окисно-відновних реакцій. Що і формує смак та запах горілки; 2) очищення проводити на одній вугільній колоні, що дозволяє зменшити витрати вугілля. При впровадженні даного способу ми можемовикористовувати меншу кількість вугілля, зекономити виробничу площу завдяки використанню однієї колони, відповідно скорочуються енергетичні витрати на перекачування сортівки через дві колони [2]. Результати дослідження. Використовуючи дві вугільних колони, річна потреба вугілля становитиме 122,4 кг. Якщо використовувати одну вугільну колону , в якій на поверхні вугілля буде диспергованесрібло, то річна потреба вугілля плюс срібло становитиме 61,3498 кг. Загальна вартість економії становить 313 576,73грн Ключові слова – горілка, срібло, вугільна колона, адсорбція.