Режими роботи КЕС потужністю 800 МВт з блоками 4х100+2х200 МВт у складі ЕЕС
Автор: Добоні Валерій Валерійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електричні станції
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Стан динамічної системи називається усталеним, якщо координати, які описують її стан, не змінюються в часі чи є періодичними функціями часу. Виконуючи інженерні розрахунки для аналізу усталених режимів, у даний час застосовують цифрові моделі. Математичні моделі, які є базою формування цифрових моделей, створюються на основі методів контурних струмів чи вузлових напруг із використанням теорії графів, матричної й векторної алгебри. За допомогою теорії графів подається конфігурація електричної мережі, матриці дають змогу аналітично записати структури графів та параметрів ЕЕС, багатовимірні вектори – записати координати режиму. Застосовуючи такий математичний апарат, рівняння стану ЕЕС у різних методах аналізу наводимо у вигляді матрично-векторних рівнянь із повною формалізацією їхнього формування, що є необхідною умовою автоматизації розрахунку режимів ЕЕС за допомогою обчислювальної техніки. Математичні моделі аналізу усталених режимів ЕЕС базуються на методах аналізу усталених режимів електричних кіл. Оскільки рівняння, що описують стан ЕЕС, в загальному випадку нелінійні, то для їхнього розв’язання використовують числові методи. Основною відмінністю усталених режимів ЕЕС є те, що тут джерела та приймачі електричної енергії задають їхніми потужностями – точніше, залежностями цих потужностей від координат режиму (напруги та частоти), так званими статичними характеристиками потужності. У класичній теорії електричних кіл джерела та приймачі електричної енергії подають у вигляді еквівалентних ЕРС чи ДС із відповідними параметрами (імпедансами й адмітансами). Такий підхід до аналізу ЕЕС та їхніх підсистем пояснюється тим, що в них основне значення мають енергетичні характеристики і вони визначальні з погляду режимів систем. Об’єкт дослідження –конденсаційна електрична станція потужністю 800 МВт з блоками 4х100+2х200 МВт. Предмет дослідження –режими роботи конденсаційної електричної станції. Мета роботи – аналіз результатів розрахунку усталених і післяаварійних режимів роботи електростанції Розглянуто два варіанти будівництрва перспективної конденсаційно електростанції потужністю 800 МВт [1-4]. Провівши техніко економічні розрахунки обрано варіант для подальшого розрахунку. У програмному комплексі DAKAR [5] сформовано цифрову модель розробленої схеми КЕС. Проведено розрахунки таких режимів: Максимальний режим. Мінімальний режим генерації з шин КЕС Післяаварійний режим (відключення лінії 330 кВ) Післяаварійний режим (відключення лінії 110 кВ) при максимальній генерації з шин КЕС Післяаварійний режим (відключення генератора №6 100 МВт) З наведених у додатку А1-А3 розрахунків можна зробити висновок, що дана електростація має право на реалізяцію, оскільки в усіх вищенаведених режимах всі лінії електропередач працюють в штатних режимах без перевантажень. Ключові слова: енергосистема, електрична станція, повітряні лінії, підстанції, усталений режим, післяаварійний режим, струм, напруга. Перелік використаних літературних джерел 1. Сегеда М.С. «Електричні мережі та системи» Львів 2007 р. Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”. 488 с. 2. Л.Д. Рожкова, В.С. Козулин «Електрооборудование станций и подстанций» М.,Энергия 1980 г. 3. Б.Н. Неклепаев, И.П. Крючков «Електрическая часть електростанций и подстанций» М. Энергоатомиздат 1989 г. 4. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. Видання офіційне перше. Мінпаливенерго ГДК 34.20.507-2003 р. – Київ 2003 р. – 598 с. 1977 р. 5. https://dakar.eleks.com/