Моніторинг змін ландшафту Шацького національного природного парку з використанням даних ДЗЗ та ГІС-технологій
Автор: Александров Валентин Геннадійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фотограмметрія та дистанційне зондування
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Александров Валентин Геннадійович, Шевчук Володимир Миколайович (керівник). Моніторинг змін ландшафту Шацького національного природного парку з використанням даних ДЗЗ та ГІС-технологій. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація Ландшафт є частиною географічної оболонки Землі, що утворилася в результаті взаємодії всіх компонентів планети – клімату, рельєфу, води, повітря, біоти в певних умовах середовища [1]. Великі зміни у ландшафтах України відбулися під впливом господарської діяльності людини у 20 ст. Це пов’язано з подальшим сільськогосподарським, лісогосподарським та промисловим освоєнням території, будівництвом осушувальних і зрошувальних систем, доріг, створенням водосховищ, містобудуванням, розвитком сфери рекреації [5]. Дослідження змін ландшафтів є традиційним напрямом ландшафтознавчих досліджень в Україні та виконуються усіма ландшафтознавчими центрами України. На теперішній час для моніторингу та дослідження змін ландшафтів, зокрема рекреаційних територій, до яких входить значна частина Шацького НПП [4], під впливом природніх та антропогенних чинників актуальним є використання матеріалів ДЗЗ та сучасних геоінформаційних технологій [6, 7]. Об’єкт дослідження: зміна ландшафту Шацького національного природного парку. Предмет дослідження: методика моніторингу Шацького НПП засобами геоінформаційної системи ArcGIS Desktop10.5. Мета роботи: дослідити зміни ландшафту Шацького національного природного парку з використанням ГІС-технологій. При проведенні досліджень використано космічні знімки, отримані з КЛА Landsat-3 (1978 р.), Landsat-5 (1990 р.), Landsat-7 (2000 р.) та Landsat-8 (2020 р.). Для кращої інтерпретації об’єктів ландшафту створено синтезовані зображення, для збільшення просторового розрізнення знімків Landsat-7 та Landsat-8 використано технологію PanSharpening. Виконано контрольовану класифікацію досліджуваної ділянки за методом максимальної вірогідності [2, 3] та встановлено, що за 20-річний період (2000-2020рр.) площі, зайняті водними об’єктами та лісовими насадженнями практично не змінились; територія, зайнята трав’янистою та кущовою рослинністю, а також ріллею та оголеними ґрунтами зменшилась на 249 та 471 га відповідно; площа забудованих територій та доріг суттєво зросла (на 867 га), що пояснюється значним збільшенням туристично-рекреаційного потенціалу Шацького НПП. Визначено точність виконання контрольованої класифікації для кожного класу об’єктів. Проаналізовано зміни аквального та антропогенного ландшафту, зокрема рекреаційного навантаження та стрімкий ріст лісової дигресії на території Шацького природного парку. Ключові слова: ГІС-технології, дистанційне зондування, дигресія, контрольована класифікація, космічні знімки, ландшафт, моніторинг, рекреаційне навантаження. Перелік використаних літературних джерел 1. Безручко Л. С. Кукурудза С. І. Ландшафтні системи Шацького НПП: історичний та актуальний аспекти дослідження. Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. № 11. Луцьк, 2007. С. 15– 157. 2. Бурштинська Х.В., Поліщук Б.В., Ковальчук О.Ю. Дослідження методів класифікації лісів з використанням космічних знімків високого розрізнення. Геодезія, картографія та фотознімання. Вип. 78. Львів: НУ «ЛП», 2013. С. 101-110. 3. Burshtynska K., Polishcuk B., Madyar J. The definition of the area of felling forests by high resolution satellite images. GLL, No 3, 2014. p. 43-54. 4. Дорожинська О.О. Моніторинг земель рекреаційного призначення на базі дистанційного зондування та геоінформаційних підходів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Львів – 2009, 22 с. 5. Міхелі С.В. Дослідження антропогенних змін ландшафтів в Україні: концептуальні засади, центри розвитку, результати. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. Вип. 25. Вінниця, 2013. С. 12-19. 6. Сінна О.І., Шерстюк О.І. Розробка алгоритму картографування ландшафтів засобами ГІС: досвід, проблеми, перспективи. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Збірник наукових праць. Випуск 16. Харків, 2012. С. 113-115. 7. Шевчук В., Бурштинська Х. Моніторинг змін приберегової території частини річки Дністер. Матеріали 25-ї Міжнародної науково-технічної конференції «Геофорум-2020», присвяченої професійному святу працівників геології, геодезії і картографії України, 1–3 квітня 2020 р., Львів–Брюховичі–Яворів. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020 – С. 21 – 24.