Дослідження точності тригонометричного нівелювання над різними підстилаючими поверхнями
Автор: Баліцький Юрій Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Баліцький Ю.М., Чумакевич В.О. (керівник). Дослідження точності тригонометричного нівелювання над різними підстилаючими поверхнями. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Створення та розвиток висотних поліґонів в місцевостях, де є велика кількість гідрологічних об’єктів, вимагає застосування комбінацій різних методів нівелювання із забезпеченням заданої точності визначення перевищень. Геометричне нівелювання, як відомо, є одним із найточніших методів визначення перевищень, проте прокладання нівелірних ходів у місцевостях із розвиненою гідрологією пов’язано з труднощами: обхід озер заболочених ділянок, пошук наявності мостових переходів на річках, тощо. Обхід водних перешкод призводить до збільшення довжин нівелірних ходів, що в свою чергу призводить до збільшення матеріальних витрат та похибок у геометричному нівелюванні. [1;2;3] Використання тригонометричного нівелювання надає ряд безсумнівних економічних, трудомістких та часових переваг перед нівелюванням горизонтальним променем. Метод тригонометричного нівелювання за продуктивністю значно переважає геометричне нівелювання, однак точність його вважається меншою порівняно з геометричним. Із появою сучасних електронних тахеометрів значно підвищилася точність вимірювання вертикальних кутів та віддалей. [4;5;6]. Мета: Дослідити точність тригонометричного нівелювання над різними підстилаючими поверхнями. Об’єкт дослідження: пункти навчального геодезичного полігону в місті Бережани Бережанського району Тернопільської області. Предмет дослідження: методи нівелювання: геометричне, тригонометричне, та GNSS-виміри. Методи дослідження: експериментальний, спостереження, порівняльний, аналізу. Для дослідження тригонометричного нівелювання було вибрано 2 ділянки з різними підстилаючими поверхнями на території науково-геодезичного полігону м. Бережани. Виконано геометричне нівелювання ІІІ класу на пунктах Бережанського науково-геодезичного полігону. Нівелювання виконувалось нівеліром Trimble DiNi 22 з використанням штрих-кодових рейок. Для дослідження тригонометричного нівелювання над водною поверхнею створену моніторингову мережу, яка складається із 8 пунктів, по 4 пункти на лівому та правому березі Бережанського ставу. Виконано експериментальні дослідження методів тригонометричного нівелювання: неодночасного двостороннього, одностороннього, «із середини», «через точку» над водною поверхнею Бережанського ставу. Виміри виконувались тахеометром Leica TCR 1205. Встановлено, що одностороннє тригонометричне нівелювання із врахуванням коефіцієнту рефракції використовуючи тахеометр (скп виміру кута 5 ? ) дає погані результати. Найбільше значення величини різниць між одностроннім тригонометричним нівелюванням та геометричним нівелюванням сягає 11,9 см. Різниці між двостороннім тригонометричним нівелюванням та геометричним нівелюванням по абсолютній величині не перевищують 7 мм. Встановлено, що різниці перевищень отриманих із тригонометричного нівелювання методом «із середини», «через точку» та перевищень отриманих із геометричного нівелювання ІІІ класу не перевищують 2 см. На ділянці між 13-14 трубчастими знаками Бережанського базису виконано тригонометричне, геометричне та GNSS-нівелювання. Дослідження тригонометричного нівелювання на ділянці 13-14 Бережанського базису виконувалося роботизованим тахеометром фірми TPS 1201R Leica (приладова точність вимірювання кутів 1”, а ліній (1мм+1.5ppm). Виконано аналіз отриманих результатів із різних методів нівелювання. Встановлено, що різниця між перевищенням отриманим із односторонного тригонометричного нівелювання та перевищенням із геометричного нівелювання для прямого та зворотнього ходів становить 5 і 14 мм відповідно. Різниця між перевищенням отриманим із двосторонного тригонометричного нівелювання та геометричного нівелювання становить -4,6 мм. А різниця між перевищенням отриманим із GNSS-нівелювання (метод RTK) та геометричним нівелюванням становить 5 мм. Ключові слова – геометричне нівелювання, тригонометричне нівелювання, GNSS нівелювання, коефіцієнт рефракції, підстилаючи поверхня. Перелік використаних літературних джерел. 1. Корлятович, Т. Ю. (2019). Оптимізація геодезичного моніторингу рівнів води на території Шацького національного природного парку. 2. Баран, П. І. (2015). Топографія та інженерна геодезія: підруч. для студ. геодез. та негеодез. спец. ВНЗ. К.: Знання України. 3. Баран, П. І., Соловйов, Ф. Ф., & Чорноконь, В. Я. (1996). Тригонометричне нівелювання в інженерно-геодезичних роботах. К.: Укргеодезкартографія. 4. Літинський, В. О., Перій, С. С., & Сухоруков, В. О. (2013). Особливості застосування двостороннього тригонометричного нівелювання. Вісник геодезії та картографії, (1), 10-13. 5. Марущак, М. П. (2010). Способи тригонометричного нівелювання електронним тахеометром. Вісник геодезії та картографії, (6), 11-14. 6. Кравчук, О. В., & Островський, А. Л. (2007). Дослідження закономірностей дії вертикальної рефракції та точності тригонометричного нівелювання над водними поверхнями.