Інженерно-геологічні обстеження земельної ділянки під промисловим об’єктом на вул. Б. Хмельницького з використанням георадара
Автор: Манько Тарас Євгенович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Геотехнічний інжиніринг
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Манько Т.Є., Бубняк І.М. (керівник) Інженерно-геологічні обстеження земельної ділянки під промисловим об’єктом на вул. Б. Хмельницького з використанням георадара. Національний університет «Львівська політехніка», Львів: 2020. Розширена анотація. Унікальні можливості георадара використовуються для досліджень в області інженерної геології, а також в інженерно-геологічних вишукуваннях для будівництва. Радіолокаційне високочастотне зондування на сьогодні є достатньо ефективним методом отримання точних даних. Воно характеризується високою роздільною здатністю щодо дрібних об’єктів з розмірами від декількох сантиметрів, глибина залягання яких не перевищує десяти метрів.[12] Цей геофізичний метод може забезпечити створення докладного тривимірного зображення підземного шару грунту, а також дозволяє отримати точні оцінки глибини розташування багатьох найбільш поширених підземних об’єктів.[16] Запропоновано новий спосіб візуалізації результатів радіозондування за трасою руху георадару, який дозволяє оцінювати просторову зміну фізичних властивостей порід ґрунту.[17] Глибинність зменшується до перших метрів у провідних середовищах, таких як глини і грунти, просякнуті солоною або забруднені поровою вологою. Метод GPR може бути досить швидким при постановці в польових умовах, але ані устаткування, ані інтерпретація радарограм не є простими.[12] На даний час існує велика кількість електричних принципових схем металодетекторів (найпоширенішого різновиду георадарів), які відрізняються за призначенням. Схеми діляться на три основні типи за принципом дії (передачаприйом, генератор биття частот, імпульсна індукція) і на ринку представлені багатьма моделями від різних фірм-виробників.[18] Основною проблемою георадіолокації є необхідність додаткової обробки даних для аналізу та інтерпретації результатів. Зображення, отримані методом5 георадіолокації, мають низьку роздільну здатність, зумовленою відбиванням сигналу від границі двох середовищ з великою різницею характеристик діелектричної проникності.[9] Відносна складність проведення камеральних робіт, нівелюється рядом преваг що надає GPR-дослідження. Об’єкт дослідження – ділянка під промисловою забудовою по вулиці Богдана Хмельницького, м.Львова. Предмет дослідження – геотехнічні умови ділянки та підповерхневі ущільнення. Мета дослідження – виявлення і визначення просторових меж залягання різного роду підповерхневих неоднорідностей та їх графічна інтерпретація. Мета реалізується за допомогою портативного багатоцільового скануючого георадара. А саме, приладом EasyRad GPR 20 – 400 MHz. В даній магістерській кваліфікаційній роботі розкрито принцип дії георадіолокаторів підповерхневого зондування (ГРЛПЗ), викладено методику проведення зондування для подальшої побудови радарограм. Методи дослідження дозволяють у повному обсязі вирішити поставлені у роботі завдання. Радарограми розглядаються як результуючі файли отримані після обробки сигналів георадара. Таким чином було отримано числові характеристики радіолокаційних зображень перерізів грунту. Вісь ординат характеризує глибину залягання аномалій, а вісь абсцис – пройдену відстань вздовж профілю. В результаті проведення практичного георадіолокаційного дослідження вулиці Богдана Хмельницького було отримано чітку картину підповерхневої ситуації під промисловим об’єктом. Для ефективного і актуального отримання інформації. Необхідними підготовчими діями було отримання аерофотознімка хорошої якості та попереднє зонування ділянки на “профільну сітку”, що являє6 собою мережу напрямлених маршрутів проходження георадара, які перетинаються. Для кращого візуального сприйняття виявлені аномалії були класифіковані і накладені на графічне зображення фотознімка ділянки із накладеною на нього схемою профілів. Аномалії, сигнал яких чітко простежувався, були виявлені георадаром та інтерпретовані на профілі в один з видів підповерхневих об’єктів (різного виду комунікації, розущільнення грунту, залишки старої забудови). Характер виявлених об’єктів дозволяє зробити висновок, що неоднорідність грунту і різноманітні розущільнення в ньому зумовленні, здебільшого, техногенним втручанням людини. Даний метод дослідження у деяких випадках є незамінним, оскільки може зекономити час та ресурси, необхідні для здійснення подібного дослідження альтернативними методами. Ключові слова – Георадар, георадарне дослідження, радарограма. Список використаних джерел. Правда В. І. Георадари / В. І. Правда, О. Д. Мрачковський, А. О. Абрамович. // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Радіоелектроніка та телекомунікації. – 2015. – №818. – С. 49–54. Малько, В. П. (2020). Використання нейронних мереж для автоматизованої інтерпретації георадарних даних. Почерпайло, М. В. (2019). Система георадарів підповерхневої радіолокації для збільшення точності дослідження. Букін, О. В. (2018). Багаточастотне когерентне радіозондування підповерх-невого середовища (Doctoral dissertation, НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. ОЯ Усикова. Харків). Абрамович, А. О. (2013). Вибрані аспекти математичної обробки сигналів георадарів.