Інтерактивна геологічна карта м. Львова та околиць
Автор: Борис Богдан Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Геотехнічний інжиніринг
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Борис Б.М., Бубняк І.М. (керівник) Інтерактивна геологічна карта м. Львова та околиць (Interactive geological map of Lviv and its environs). Національний університет «Львівська політехніка», Львів: 2020. Розширена анотація. Побудова інтерактивних карт проводиться для того, щоб зробити їх більш доступними порівняно з паперовими аналогами. На сьогодні в бібліотеках, архівах зберігається величезна кількість інформації, включаючи геологічні карти різних масштабів, що є малодоступними не тільки для пересічних громадян, але й для спеціалістів. Переваги електронних карт над звичайними. Це – можливість оперативно вносити зміни до карт, змінювати масштаб без втрати інформації. Геологічну будову Львова досліджують більше ніж 200 років. За ці роки тут проведено велику кількість робіт. Вони включають картувальні роботи, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, різноманітні геофізичні зондування [1] . За цей період побудовано багато тематичних карт. Львів та його околиці були обєктом Геологічного атласу Галичини [2]. На території Львівської області виявлено низку родовищ корисних копалин – в першу чергу нерудних. Досліджувана територія багата на підземні води. Тут знаходиться велика кількість геологічних памяток [3].. Останніми роками у Львові розвивається така галузь геології як геотуризм [4]. Проведення екскурсій вимагає різноманітної інформації – розміщення геологічних об’єктів, їх детальний опис тощо. Ці об’єкти досліджують із використанням новітніх технологій – лазерного сканування та числової фотограмметрії [5]. Об’єкт дослідження – геологічна будова та геологічні карти Львова та околиць. Предмет дослідження геологічні карти Львова та околиць. Мета дослідження – побудувати електронні геологічні карти для міста Львова. Мета реалізується за допомогою програмного забезпечення ArcGIS, а саме: в ArcMap 10.7. Для роботи були вибрані геологічні карти масштабу 1: 50 000, що покривають територію Львова та околиць. Відскановані карти були завантажені в програму ArcMap 10.7. Зазначені карти були прив’язані у відповідній системі координат. Номенклатура карт: 1)М-34-84-Б; 2)М-34-84-Г; 3)М-35-73-А; 4)М-35-73-В. Наступним кроком є створення шейпфайлів (точкових, лінійних та полігональних), що будуть відображати різноманітні елементи, які зазвичай показують на геологічних картах. Найперше будуємо точкові та лінійні об’єкти. Точковими шейпфайлами часто показують місця спостережень, елементи залягання, населені пункти. Лінійними шейпфайлами зображають розломи, геологічні межі, річки, дороги. Полігональні шейпфайли є похідними, вони створюються на основі лінійних. Полігональними об’єктами на геологічній карті зображують виходи різновікових порід. Кожному полігону присвоюємо індекси які відповідають віку геологічних утворень. Умовні позначення використовуємо з Держстандарту України [6]. При відсутності умовних позначень в програмі ArcMap необхідних значків створюємо їх самостійно і додаємо у вікно Symbol. Для кожного побудованого шару створюємо атрибутивні таблиці для відображення їх різноманітних характеристик. Наступний крок — формування геологічної карти з використанням інструментів Insert. В результаті отримуємо електронну геологічну карту для м.Львова. В електронному варіанті є зроблені і збережені геологія, гідрографія, межі населених пунктів, горизонталі і дороги. Створену електронну геологічну карту можна легко розповсюджувати серед дослідників, зацікавлених осіб. На її основі будуть створюватись картографічні WEB матеріали. Бенефіціаторами створеної електронної карти можуть бути різноманітні організатори та особи. Це насамперед навчальні заклади, організації, що досліджують геологічну будову Львова, краєзнавці, любителі природи. Перелік використаних джерел 1. Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000 Волино-Подільська серія.Аркуші М-34-ХVІІІ (Рава-Руська), М-35-ХІІІ (Червоноград), М-35-ХІХ (Львів) (2002). Пояснювальна записка. Редактори Веліканов В.Я., Возгрін Б.Д. Київ. 2. Lomnicki, A. M. (1897). Atlas geologiczny Galicyi: Tekst do zeszytu dziesiatego. Geologia Lwowa i okolicy. Akademia Gorniczo-Hutnicza im. Stanislawa Staszica w Krakowie. Biblioteka Glowna. 3. Геологічні пам’ятки України: У 3 т. / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін.; За ред. В.І. Калініна, Д.С. Рурського, І.В. Антакової. — К.: ДІА, 2006. — Т. І. — 320 с 4. Voloshyn, P., Slyvko, Y., Knysh, I. Kremin, N & Bubniak, I., (2017). The geo-tourism potential of Lviv outskirts. Green Carpathians, (1-4), 82-85. (in Ukrainian) 5. Бубняк, І, Ціхонь, С, & Голубінка, Ю. (2018). 3Д модель Медової печери, м. Львів. In GEOGRAPHY, ECONOMICS AND TOURISM: NATIONAL AND INTERNATIONAL EXPERIENCE (pp. 57-59). Lviv, Ukraine. 6. ГЕОЛОГІЧНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ. ТИПОВІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ. (2002) Основні вимоги ГСТУ [Електронний ресурс] // Міністерство екології та природних ресурсів.– Режим доступу до ресурсу: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/umovni_poznachennja.pdf.