Розробка проекту інженерно-геодезичних вишукувань для частини вул. Трускавецька та вул. Наукова м. Львів
Автор: Кінаш Ігор Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кінаш І.Р., Шило Є.О. (керівник). Розробка проекту інженерно-геодезичних вишукувань для частини вул. Трускавецька та вул. Наукова м. Львів. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Одне із практичних завдань геодезії, як науки це - створення топографічної основи для вирішення архітектурних та проектних питань, що постають перед населеними пунктами в процесі їх росту і розвитку. Це означає, що для ефективного розпорядження земельними ресурсами, створення проектного рішення максимально приближеного до фактичних умов та розв’язання багатьох задач господарської діяльності завжди потрібна максимально оновлена топографічна зйомка місцевості, яка покриватиме зону проектування. На сьогоднішній день [1, 2, 3], коли будівництво, зокрема багатоповерхових будинків, набуває все більшого і більшого прискорення, зменшується час від початку будівництва до здачі будівлі чи споруди в експлуатацію, підвищується ступінь складності запроектованих споруд, від геодезії, як науки, а вірніше від її практичного застосування, що виражається у створенні топографічних планів і карт, вимагається задоволення також тих задач, які ставляться і перед будівництвом та проектуванням, а саме: – скорочення часу необхідного для отримання потрібного результату; – підвищення точності виконаних робіт; – використання нових технологій, з максимальним інтегруванням в подальший процес проектування та експлуатації; – врахування специфіки подальшого використання представлених результатів. Для вирішення вищенаведених задач потрібно удосконалювати сам процес виконання робіт, застосовувати нові технології, техніки та прийоми. Зокрема стосовно питання пришвидшення виконання топографо-геодезичних робіт можна використовувати систему кодів для кодування об’єктів топографічної зйомки і таким чином відмовитись від стандартного поняття ведення абрису, що однозначно пришвидшить і виконання польових робіт, і обробку результатів вимірювань в камеральних умовах. Для підвищення точності робіт і вірності представлення об’єктів топографічного знімання можна застосувати також комбіновані методи отримання топографічного плану. Тут мається на увазі, що на даний час можна виготовляти з допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) [4, 5] та квадрокоптерів ортофотоплани, які в подальшому стануть растровою підложкою при зборі топографічного плану. Стосовно специфіки подальшого використання топографічного плану, мається на увазі, що в наші дні растровий план не дає цих можливостей і точності, як використання його цифрового варіанту (цифрового топографічного плану). Тож, архітектурні та проектні організації націлені на отримання результатів топографічних робіт в цифровому варіанті, який повинен задовольняти семантичні та структурні вимоги. При виборі програмного забезпечення для створення топографічного плану слід врахувати, що воно повинно підтримувати експорт представленого результату в CAD системи з якими безпосередньо працюють проектанти та архітектори – майбутні експлуататори результатів топографо-геодезичних робіт, що являються складовою частиною процесу проектування, а саме його основою. Створення топографічних планів і карт крупних масштабів в умовах щільної забудови чи складної урбаністичної ситуації вимагає особливо ретельного підходу, оскільки являється основою будь-якого процесу проектування. Виникнення помилок саме на цій стадії може нанести негативні і незворотні наслідки для цілого проекту загалом, як технічні, технологічні так і економічні. Отримавши якісну топографічну та геологічну основу для проектування можна досить точно спрогнозувати вартість майбутнього будівництва об’єктів проектування, їх вплив на навколишнє середовище, спростити технологію виконання будівельних робіт, та у разі потреби зменшити їх вартість. Світова практика вказує, що підвищення якості виконання топографічних планів можна добитись шляхом комбінування способів отримання цифрової інформації. Збір цифрової інформації може відбуватись в процесі наземної зйомки тахеометром, фотограмметричної обробки знімків, перетворення в цифрову форму графічних оригіналів. Об’єкт дослідження – топографо-геодезичні роботи для майбутнього будівництва. Предмет дослідження – проект інженерно-геодезичних вишукувань Мета роботи – здійснити заходи з топографо-геодезичного забезпечення прокладання тахеометричних ходів для створення топографічного плану місцевості. Ключові слова - інженерно-геодезичні вишукування, тахеометричне знімання, топографічний план. 1. Войтенко, С., Третяк, К., & Шульц, Р. (2011). Перспективи розвитку інженерної геодезії в Україні. Пеньков, В. О. Геодезія (модуль 4 «Інженерна геодезія»): конспект лекцій для бакалаврів спеціальності 193–Геодезія та землеустрій. 2. Лиско, Б. О. (2020). Використання сучасних технологій для підвищення ефективності розпланувальних робіт. 3. ЧУМАК, І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ТА ПРОЕКТУВАННЯ ПРИ ЗЕМЛЕУСТРОЇ. Затверджено вченою радою університету, 76. 4. Hlotov, V., Hunina, A., & Siejka, Z. (2017). Accuracy investigation of creating orthophotomaps based on images obtained by applying Trimble-UX5 UAV. Reports on Geodesy and Geoinformatics, 103(1), 106-118. DOI: https://doi.org/10.1515/rgg-2017-0009 5. Vovk, A., Glotov, V., Guninа, А., Мalitskyy, А., Тretyak, К., & Tserklevych, А. (2015). „Analysis of the results of the use UAV Trimble UX-5 for creation of orthophotomaps and digital model of relief”. Journal „Geodesy, Cartography and Aerial photography”, Lviv Polytechnic National University, 90-103.