Використання та охорона земель на території Стриганцівської сільської ради Стрийського району Львівської області
Автор: Гаврилів Тетяна Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: УДК 528.44 Гаврилів Т. В., Гулько О. Р. (керівник). Використання та охорона земель на території Стриганцівської сільської ради Стрийського району Львівської області. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація У даному дослідженні проаналізовано сучасний стан використання земель за категоріями на території сільської ради. Розглянуто їх розподіл між землевласниками та користувачами. Досліджено картограму агровиробничих груп ґрунтів та подано їх детальну характеристику. Проведено агроекологічне зонування на просторах сільської ради. Результатом чого є складання еколого-економічної класифікації придатності ріллі під вирощування основних культур. Яка, зі свого боку, послужила основою для складання картограми еколого-економічної придатності ріллі. З метою застосування на практиці отриманих нами даних, а також з урахуванням ґрунтового складу та умов природнього середовища розроблено картосхему використання ріллі на перспективу. Досліджено діяльність наявних фермерських господарств. Запропоновано їм вести земельний агротехнічний паспорт та складено його структуру. Сформовано порядок чергувань культур у сівозмінах для даних фермерів. Об’єкт дослідження – землі сільськогосподарського призначення на території Стриганцівської сільської ради Стрийського району Львівської області. Предмет дослідження – рілля (орні землі) на території Стриганцівської сільської ради. Методи дослідження: Робота є виконаною із використанням геоінформаційних технологій при створенні картографічного матеріалу. Результати досліджень. Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення – проблема, що стає дедалі складнішою в Україні. На сьогодні вона має різні аспекти, найважливішими з яких є технологічний, економічний, організаційний та екологічний. (Malashevskyi, M., Kuzin, N., Palamar, A., & Malanchuk, M., 2017) Значна частина сільськогосподарських земель, а саме 68,9 %, є сільськогосподарськими угіддями, з яких 54,1 % загальної площі складає рілля, що значно перевищує екологічні та економічно обґрунтовані стандарти порівняно з країнами Європейського союзу. (Perovich, L., & Hulko, O., 2019) З метою захисту навколишнього середовища розробляються проекти землеустрою, детальний план яких включає заходи щодо захист ґрунтів, води та повітря. (Sai, V., Кhavar, Y., & Vynarchyk, L., 2019) У даній роботі досліджувались напрями використання ріллі для вирощування сільськогосподарських культур з врахуванням якості ґрунту та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур на території Стриганцівської сільської ради. Ведення сільськогосподарського виробництва на теренах сільської ради зумовлює його інвестиційна привабливість. Оскільки вкладання коштів у розвиток сільськогосподарських підприємств посприяє отриманню додаткових робочих місць, розвитку просторового потенціалу села та дії господарських можливостей його економіки. (Біляк, Н. І., 2014) Інвестиційна привабливість впливає на формування еколого-економічної моделі використання земель. Стосовно сільськогосподарських земель, то тут виникає необхідність проведення агроекологічного зонування, яке полягає у вивченні різноманітних агроекологічних факторів та режимів території стосовно окремих видів або ж груп сільськогосподарських рослин із відокремленням агроекологічних однотипних ділянок, які, зі свого боку, досліджуються як природна основа – для вибору кращих систем господарювання; для того, щоб встановити склад, площі й ступень трансформації угідь; щоб розробити схеми для розміщення сівозмін, їхніх робочих ділянок, полів; для облаштування сіножать, пасовищ та інше. (Rasheed, S., & Venugopal, K, 2009) Нами було проведено агроекологічне зонування на території Стриганцівської сільської ради, результатом чого є складання еколого-економічної класифікації ріллі під вирощування головних сільськогосподарських культур. Вона базується на рівні для окупності витрат при вирощуванні сільськогосподарських культур та на агроекологічній придатності для ріллі, яка зі свого боку, характеризується ступенем відповідності ґрунтових якостей найкращим вимогам рослин. (Добряк, Д. С., Канаш, О. П., Бабмiндра, Д. I., & Розумний, I. А., 2009) У нашому випадку було визначено ріллю другого та п’ятого класів придатності. В основі цієї придатності лежать дані окупності витрат відокремленої економічної оцінки ріллі та дані бонітування ґрунтів. (Гунько, Л. А., 2015) Нами було запропоновано залужити наявні землі п’ятого класу. Оперуючись даними еколого-економічної класифікації ріллі було складено картограму еколого-економічної придатності ріллі та розроблено картосхему використання ріллі на перспективу, яка буде застосованою на практиці та надасть можливість на майбутнє встановлювати та підтверджувати теоретико-методологічні засади для використання ріллі. Дані проведеного агроекологічного зонування стали основою організації двох сівозмінних масивів для фермерів. З метою підвищення якості їхньої роботи запропоновано вести земельний агротехнічний паспорт. Дослідження сільськогосподарського виробництва, яке ведуть фермери показало, що така діяльність не сприяє ефективному та раціональному використанню сільськогосподарських земель, оскільки науково необґрунтоване вирощування соняшника може у подальшому посприяти виснаженню землі. Нами сформовано порядок чергувань культур у сівозмінах для фермерських господарств, який забезпечать високу урожайність, раціональне використання та охорону земель. Ключові слова: земля, сільська рада, раціональне використання, еколого-економічна класифікація ріллі, сівозміна. Перелік використаних літературних джерел: 1. Біляк, Н. І. (2014). Кластерний аналіз інвестиційної привабливості сільських територій Львівської області. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, (149), 91-100. 2. Гунько, Л. А. (2015). Формування інфестиційно-привабливих типів сільськогосподарського землекористування. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель, (2-3), 20-28. 3. Добряк, Д. С., Канаш, О. П., Бабмiндра, Д. I., & Розумний, I. А. (2009). Класифiкацiя сiльськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання. In ДС Добряк, ДI Бабмiндра, ОП Канаш, IА Розумний (p. 464). 4. Rasheed, S., & Venugopal, K. (2009). Land suitability assessment for selected crops in Vellore district based on agro-ecological characterisation. Journal of the Indian Society of Remote Sensing, 37(4), 615-629. 5. Perovich, L., & Hulko, O. (2019). Monitoring the actual ecological end economic situation of agricultural land use in Ukraine. Geodesy and Cartography, 68(2), pp. 349-359. 6. Malashevskyi, M., Kuzin, N., Palamar, A., & Malanchuk, M. (2017). The problems of spatial ordering and taxation of agricultural lands. Geodesy and Cartography, 43(4), 166-172. 7. Sai, V., Кhavar, Y., & Vynarchyk, L. (2019). The relevance assessment of the land use for wind power engineering in settlements of Lviv region. Geodesy and Cartography, 45(4), 154-160.