Комплексне дослідження Бережанського базису
Автор: Цвид Ярослав Анатолійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Цвид Я.А., Корлятович Т.Ю. (керівник). Комплексне дослідження Бережанського базису. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація Кожний прилад, який застосовують для лінійних вимірювань, має проходити періодичну метрологічну атестацію, у яку входить визначення приладової поправки. [2] Еталонні геодезичні базиси є робочими еталонами для метрологічного контролю геодезичних приладів і передавання їм одиниці довжини. [5] Як відомо, згідно діючої Інструкції для вимірювань ліній в ходах мереж згущення (полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів) використовують електронні тахеометри, котрі забезпечують середню квадратичну похибку вимірювання довжини сторони до 500 м ? 1 см, від 500 м до 1 000 м ? 2 см, а понад 1 000 м – 1:40 000. Щоб досягнути такої точності, їх потрібно еталонувати на базисах 2 розряду, інтервали яких виміряні з помилками 1+1.5 (d•10-6) мм [1]. Зважаючи на велику кількість різноманітних модифікацій вимірювальних приладів, які випускають різні фірми, та їх використання впродовж багатьох років, важливим питанням є підтримання єдиної одиниці довжини. [4,5] Методикою метрологічної атестації лінійних базисів займалося багато науковців: Тревого І.С., Літинський В.О. [2,3], Купко В.С., Прокопов О.В., Самойленко О.М., Адаменко О.І. та інші. Об’єктом дослідження – базис навчально- геодезичного полігону міста Бережани Предмет дослідження – методи комплексного дослідження базису Метою магістерської кваліфікаційної роботи є комплексне дослідження Бережанського базису. Виконано дослідження нестворності Бережанського базису між трубчастими знаками «0»- «13» та «1»-«13». Дослідження виконано за допомогою тахеометра Leica TC405, металевої лінійки, станового гвинта примусового центрування та голки. За результатами дослідження нестворності базису на ділянці «0»-«13», встановлено, що максимальне значення відхилення від створу є на трубчастому знаку №4 і становить 7,25 мм. Відхилення, які не перевищують 5 мм спостерігаються на трубчастих знаках №3,4,8. Мінімальне значення відхилення від створу спостерігається на трубчастому знаку №1 і становить 1,1 мм. На всіх решту трубчастих знаках відхилення від створу спостерігається в межах від 1,85-4,9 мм. За результатами дослідження нестворності базису на ділянці «1»-«13», встановлено, що максимальне значення відхилення від створу є на трубчастому знаку №4 і становить 6,5 мм. Мінімальне значення відхилення від створу спостерігається на трубчастому знаку №5 і становить 1,1 мм. На всіх решту трубчастих знаках відхилення від створу спостерігається в межах від 1,65-4,9 мм. Встановлено, що трубчасті знаки №3, №4, №8, №9 є найбільш відхилені від створу базису, а найменш відхилені від створу є пункти №5, №11, №12. Виконано лінійно-кутові вимірювання на Бережанському базисі. Вимірювання виконували роботизованим електронним тахеометром Leica TPS 1201R. Виконано дослідження метрових інтервалів Бережанського базису еталонним контрольним метром використовуючи метод фотофіксації. Для усунення впливу ексцентриситету мітки гвинта примусового центрування метрові інтервали вимірювалися використовуючи 4 положення мітки гвинта примусового центрування. Скп отриманих результатів довжин відрізків фазової ділянки не перевищують 0.09 мм. Дослідження метрових інтервалів методом фотофіксації було повторно зроблено у вересні 2020 року. Також виконано порівняння результатів вимірів довжини інтервалів фазової ділянки базису у липні та вересні 2020 року. Найбільше значення різниці довжин спостерігається між ІІІ - IV трубчастими знаками і становить 0,36 мм, а найменше значення різниці довжин спостерігається між IV - V трубчастими знаками і становить -0.01мм. Між решту трубчастими знаками різниці коливаються в діапазоні 0,08-0,21 мм. Виконано порівняння результатів отриманих методом фотофіксації (липень та серпень 2020 року) та лінійно-кутовими вимірами (липень 2020 року). Встановлено, що виміри виконані в один період у липні 2020 року методом фотофіксації та лінійно-кутовим методом дають різницю 0,03мм. Різниці між лінійно-кутовими вимірами та методом фотофіксації зроблені у різний період становлять 0,8 мм. Виконано геометричне нівелювання між трубними знаками електронним нівеліром Trimble Dini 22 з використанням штрих-кодових рейок. Під час нівелювання рейки встановлювалися почергово на сферичні призми та калібровані кульки. Проаналізовано отримані результати перевищень з геометричного та тригонометричного нівелювання. Різниці між перевищеннями двома методами нівелювання не перевищують 1 мм. Найбільше значення різниць зафіксоване між 0-1 трубчастими знаками і становлять 0,8 мм, а найменше значення - між 13-0 трубчастими знаками і становить 0,1 мм. Ключові слова: базис, метровий інтервал, трубчастий знак, становий гвинт примусового центрування, геометричне нівелювання, лінійно-кутові вимірювання. Перелік використаних джерел 1. Базисы эталонные. Методика поверки. МИ БГЕИ 40-03. (2003). Mосква, ЦНИИГАиК. 2. Літинський В., Колгунов В., Муха В., & Гарасимчук І. (2003). Використання Бережанського лінійного базису для дослідження світловіддалемірів. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, 175–177. 3. Літинський В., Колгунов В., Муха В., & Ващенко В. (2003). Про створення Бережанського лінійного базиса. Геодезія, картографія і аерофотознімання, 64, 33–36. 4. Перій С., Мороз О., Покотило І., Гарасимчук І., Тартачинська З., &Тарнавський В. (2014). Визначення інтервалів еталонного Бережанського базиса методом фотофіксації. Науковий вісник Ужгородського університету, 3, 93-95. 5. Тревого, І., & Цюпак, І. (2014). Особливості метрологічної атестації еталонних геодезичних базисів. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, 1, 29-33.