Розробка проекту інженерно-геодезичного забезпечення реконструкції компресорної станції «Яготин»
Автор: Свенар Максим Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Свенар М.В., А.Я. Поляковська Л.Л. (керівник). Розробка проекту інженерногеодезичного забезпечення реконструкції компресорної станції «Яготин». Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів: 2020. Розширена анотація. Об’єкт дослідження заходиться на території Ничипорівської сільської ради Яготинського району Київської області. Предмет дослідження – комплекс інженерно-геодезичних вишукувань під час реконструкції «Яготинської» компресорної станції. Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися сучасні технічні, технологічні та проектні методи інженерно-геодезичних, геологічних вишукувань та їхні рішення з метою підвищення надійності та ефективності рекострукції компресорної станції . Результати досліджень можуть бути використані в державних та приватних організаціях при проведені робіт із проектування та реконструкції КС. Особистий внесок здобувача. Магістерська робота виконання особисто здобувачем і є результатом самостійних досліджень. Топографо-геодезичні роботи по об’єкту: «Реконструкція компресорної станції «Яготин»», виконувались згідно технічного завдання на виконання інженерногеодезичних вишукувань та програми робіт на виконання комплексних інженерних вишукувань. 1. В результаті опрацювання результатів супутникових геодезичних спостережень було визначено координати 8 пунктів опорної геодезичної мережі. 2. Знімальна планово-висотна мережа створена у вигляді системи 3-х теодолітних ходів, суміщених з 6-ма ходами тригонометричного нівелювання, прокладених вздовж ділянки робіт, яка спирається на пункти опорної геодезичної мережі. Обробка результатів польових спостережень і вирівнювання планово-висотної знімальної основи проводилось в камеральних умовах за допомогою модуля «CREDO – DAT 3.1» ПК «CREDO». 3. В ході інженерно-геодезичних робіт було виконано топографічне знімання методом тахеометрії з використанням електронного тахеометра у масштабі 1:500 з перерізом рельєфу 0,5 м, та горизонтальна теодолітна зйомка М 1:5000. Знімання виконувалось безпосередньо з точок геодезичної і знімальної планово-висотної мережі. 4. Напрямки ліній підземних комунікацій між колодязями, а також без колодязних підземних комунікацій визначались за допомогою системи пошуку підземних комунікацій «Абрис». Знімання елементів надземних комунікацій, опор ліній електропередач, виходів підземних комунікацій на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою системи пошуку, виконувалось методом тахеометрії з використанням електронного тахеометра Leіca ТС403L. Невизначені на місцевості підземні комунікації нанесені за інформацією, наданою відповідними службами КС «Яготин». Повнота і достовірність плану підземних комунікацій була погоджена з експлуатуючими службами. 5. Математична обробка результатів топографічних знімань проводилась за допомогою модуля "CREDO – DAT 3.1"[3], формування цифровоготопографічного плану виконувалось за допомогою пакету прикладних програм Topomap на базі AutoCad. 6. Враховуючи розташування лінійної частини на відкритій місцевості, топографічне знімання було виконане із застосуванням GPS – вимірювання в режимі «RTK» які спиралися на перманентні станції мережі «TNT TPI Network» із застосуванням двохчастотного – приймача Trimble R10. В результаті були отримані координати точок топографічного знімання, котрі було імпортовано в графічний редактор ACAD – topomaр. 7. Виготовлення цифрових векторних топографічних планів, візуалізація в умовних знаках і підготовка до видання топографічних планів виконувалися за допомогою пакету прикладних програм Topomap на базі AutoCad. По закінченні камеральних робіт було складено: топографічний план масштабу 1:5000 та топографічний план 1:500 з нанесеними комунікаціями з перерізом рельєфу 0,5 м [2,5]. 8. Виконана інструментальна прив’язка інженерно-геологічних свердловин. Геодезичне забезпечення даного етапу дослідження відноситься до важливих складових, так як при зондуванні для глибиних досліджень більш використовується висотне значення точки спостереження ніж планове. На площадці виконано статичне зондування грунтів в 24 точках глибиною 10 - 15 метрів з координатною прив’язкою до місцевості. Кінцевим результатом був створений каталог свердловин у кількості 93 шт. За результатами інженерно-геологічних вишукувань, в межах розвіданої ділянки, виділені шість інженерно-геологічних елементів. Ґрунтові води на період проведення вишукувань зустрінуті на глибині 7.9 – 8.6 м. За відносною деформацією морозного здимання грунти в межах діяльного шару відносяться до практично нездимальних та слабоздимальних. Сейсмічна активність згідно карт ОСР-2004 А і В в балах шкали M SK-64 п’ять балів, згідно карти ОСР- 2004 С - шість балів. 9. Інженерно-геодезичні вишукування, що виконані на об’єкті, відповідають вимогам технічного завдання та положенням програми робіт, ДБН-А.2.1-1[1] та іншим нормативним документам, які регламентують даний вид робіт та придатні для використання при подальшому проектування . Ключові слова – компресорна станция, інженерно-геодезичні вишукування, планово-висотна основа, мережі згущення, GPS-спостереження, нівелірні та теодолітні ходи, тахеометрія, топографічні плани, інженерно-геологічні свердловини. Перелік використаних джерел 1. ДБН А.2.1-1 „Інженерні вишукування для будівництва”. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. 2. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, ГКНТА-2.04-02-98, К., 2001 р. 3. Інструкція користувача програмного пакету „Credo. dat”. 4. ІІнструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА — 2.01, 02-01-93), ГУГК і К, Київ, 1994.5. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Міністерство екології та природних ресурсів України. К., 2001 р.