Геодезичний моніторинг греблі Дніпровської ГЕС
Автор: Омеляновський Всеволод Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Омеляновський В.В., Паляниця Б. Б. (Керівник). Геодезичний моніторинггреблі Дніпровської ГЕС.-Національний університет «Львівськаполітехніка», Львів 2020 р. Розширена анотація. На сьогоднішній день країни Європа впевнено переходять на чисті джерела енергії. Тенденції показують, що європейська енергетична галузь щороку збільшує потужності сонячної та вітрової енергій, а гідроенергетичні потужності за останні 5 років зросли приблизно на 10 ГВт (5%) по всьому регіоні. У найближчому майбутньому Європейський Союз відповідно до нової Європейської Зеленої угоди планує значно збільшити показник надходження електроенергії від відновлюваних джерел енергії. Такі перспективи свідчать про те, що Європа все більше покладатиметься на таке важливе чисте джерело енергії як ефективна та надійна гідроенергетика [1]. Дніпровська ГЕС це перша гідроелектростанція, яка збудована на річці Дніпро, і є п’ята ступінь Дніпровського каскаду ГЕС. Знаходиться у Днiпровському районі Запоріжжя. Потужність станції на початку 2020 р. складає 1553,8 МВт. Дніпровська гідроелектростанція складається з двох електростанцій: Дніпрoвської ГЕС-1 i Дніпpовської ГЕС-2, які створюють єдиний комплекс гідротехнічних споруд, розташованих водній греблі. На Дніпровській ГЕС-1 встановлені 10 гідроагрегатів з радіально-осьовими турбінами. На Дніпровській ГЕС-2 встановлені 8 гідроагрегатів: 5 з поворотно-лопатевими турбінами, 3 з пропелерними турбінами. В подальшому планується заміна всіх турбін пропелерного типе на поворотно-лопатеві.[2] Моніторинг систем автоматизованого керування . До системи моніторингу відносяться пристрої контролю за станом агрегату такі як виміри потужності, напруги, тиску, віброконтролю, температури різних елементів, охолодження, вини дають сигнал на автоматичну зупинку агрегату при відхиленнях режимів, що перевищують допустимі значення. Система моніторингу виконується разом з автоматизованою системою керування технологічним процесом. На ГЕС автоматичні пристрої системи керування забезпечують пуск і зупинку агрегатів, переведення їх з одного режиму в іншій залежно від умов і режимів роботи енергосистеми з врахуванням наявних обмежень у роботі агрегатів.[3] Об’єктом дослідження - гребля Дніпровської ГЕС. Предмет дослідження – коливання греблі. Мета дослідження – отримання даних з приладів GPS, TPS, щілиномір, подальше порівняння координат точок на греблі. Результати дослідження. Із порівняння графіків зміни координат пунктів, отриманих різними методами моніторингу стійкості греблі за досліджуваний період, простежується кореляційна залежність між зміщеннями пунктів, особливо, якщо вони є близькими між собою за розташуванням. Зміщення зафіксовані щілиномірами, що знаходяться у тілі греблі (у верхній потерні) частково повторюють зміщення зафіксовані приладами, встановленими на греблі. Загалом зміщення за досліджуваний період є періодичними, що пов’язано із температурним нагріванням поверхні греблі. В цілому виявлені зміщення не є критичними, що свідчить про стійкість греблі за період з квітня 2016 до кінця 2018 року. Ключові слова - Геодезичні методи моніторингу гідротехнічних об’єктів, методи контролю ГЕС, геодезичне спостереження Дніпровської ГЕС. Перелік використаних літературних джерел. https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/gidroenergetika-vazhliva-chastina-energetichnogo-sektoru-evropi https://uhe.gov.ua/filiyi/dniprovska_hes https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=https://e360.yale.edu/features/after-a-long-boom-an-uncertain-future-for-big-dam-projects&ved=2ahUKEwi9vpSmjNnrAhWIi1wKHUjLAc4QFjAAegQIDRAB&usg=AOvVaw0LdkoB2F7lNgU1tSADxMgu