Дослідження і розвиток міжнародних економічних відносин між Україною і Великобританією в умовах активізування експортної діяльності

Автор: Коник Ольга Леонідівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Коник О. Л., Дарміць Р. З. (керівник). Дослідження і розвиток міжнародних еко- номічних відносин між Україною і Великобританією в умовах активізування експор- тної діяльності. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2020. Розширена анотація. Німецький науковець Р. Хенцлер вважав, що стимулювання експорту – це сис- тема засобів та заходів, спрямованих на допомогу експортним галузям щодо налаго- дження відносин із закордонними партнерами та реалізації більшої кількості експор- тних замовлень на іноземних ринках збуту (1). Схожі визначення щодо стимулювання експорту пропонують швейцарські про- фесори Д. Лефевр та В. Глаштеттер. Д. Лефевр під цим поняттям розуміє сукупність лише тих засобів та заходів держави, метою здійснення яких є фізичне і (або) вартісне підвищення експорту (2). А Глаштеттер вважає, що стимулювання експорту – це сис- тема усіх державних заходів, які сприятимуть зростанню фізичного та вартісного об- сягу експорту за допомогою зниження експортної ціни та інших витрат (3). У результаті тривалих досліджень проблеми стимулювання експорту були вио- кремлені дві моделі організування стимулювання експорту: французька і німецька. Причиною такого поділу є різне розуміння країнами ролі держави у цьому процесі (4). Методи та заходи щодо стимулювання експорту приймаються як на держав- ному рівні, так і на регіональному. Існує широкий перелік форм та методів, що мо- жуть застосовуватися у системі стимулювання експорту підприємств, та їх зв’язок з відповідними формами стимулювання (5). Об’єкт дослідження – експортна діяльність ДП “Романівський лісгосп АПК”. Предмет дослідження – теоретичні та законодавчі засади оцінювання й активі- зування експорту ДП “Романівський лісгосп АПК”. Мета дослідження: теоретичне дослідження і застосування методичного інстру- ментарію активізування експорту підприємств та його покращення задля розвитку міжнародних економічних відносин між Україною і Великобританією. За результатами дослідження було обґрунтовано доцільність застосування ком- плексного заходу для активізування експорту лісопродукції. Результатами проведення комплексному заходу у формі зміни структури виробництва лісопродукції із застосуванням обробних технологій високої складності з метою активізування екс- порту ДП “Романівський лісгосп АПК” стане зростання цільового показника – сукуп- ного прибутку на 1.10% або 131.03 тис. грн. Обраний комплексний захід слід оцінити як ефективний. За його використання економія на умовно-постійних витратах складе 244.05 тис. грн. Можна зробити висновки, що обране проектне рішення відповідає цілям та ре- сурсам ДП “Романівський лісгосп АПК”. Зміна структури виробництва дозволить під- приємству виготовляти технологічний кінцевий продукт, на який існує великий попит на цільовому ринку. У перспективі даний підхід можна використовувати з орієнтацією на інші інозе- мні ринки. Ключові слова – експорт, активізування експорту, експорт лісопродукції, зміна виробничої структури. Перелік використаних літературних джерел. 1. Henzler, R., Seischab, H. and Schwantag K. (1956). Export Promotion Hand- words Book of Business Administration. Stuttgart. 2. Lefevre, D. (1977). State promotion of exports and the prohibition of anti - competitive aid in the EC Treaty. Baden-Baden. 3. Glastetter, W. (1979). Foreign Economic Policy. 2nd ed. London: Cologne. 4. Скрипник, М., (2020). Шляхи стимулювання зовнішньоекономічної дія- льності підприємств малого та середнього бізнесу. Економіка. Фінанси. Право, No6, с. 34-37. 5. Дзюба, М., (2019). Форми та методи стимулювання експортних операцій в системі організації зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Вісник Хмельни- цького національного університету, No 6, с. 221-224.