Дослідження та удосконалення митного оформлення вантажів на основі митного пост-аудиту ТзОВ «Техніка для бізнесу»
Автор: Холостенко Анастасія Миколаївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління митною діяльністю
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: На рівні європейських стандартів пост-митний контроль залишається важливою формою здійснення контролю митними органами. Так як Україна перебуває на попередній стадії формування відповідного компетентного інституту пост-митного контролю, це питання залишається ледь не найголовнішим для бізнес-середовища країни. На практиці поняття «пост-митного контролю» ототожнюється з таким поняттям як «митний пост-аудит» [1]. На попередньому етапі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) попередньо інформують митні органи про намір провести зовнішньоекономічну операцію. Поточний етап митного контролю являє собою оновлену складову системи і характеризується збором і накопиченням інформації, аналізом і виявленням можливих порушень податкового та митного законодавства. Встановлення обмеженої кількості документів при ввезенні товарів на митну територію країни не дозволяє отримати повну і об’єктивну інформацію про комерційну угоду для правильного визначення митної вартості, класифікації товарів та переважного походження товарів. У зв’язку з цим у багатьох країнах митні органи посилюють контроль після випуску, дотримуючись принципу вибірковості митного контролю. Основний принцип митного пост-аудиту передбачає здійснення митних процедур не у відповідному пункті митного пропуску під час переміщення товару через митний кордон, а вже після здійснення митного контролю та виведення товару у вільний обіг. Даний підхід створює механізм, що переносить більшість контролюючих заходів митних органів після етапу здійснення митного оформлення, та дозволяє наступне [2,3]: - раціоналізувати дії митниці щодо перевірки дотримання виконання положень чинного законодавства учасниками зовнішньоекономічної діяльності; - започаткувати впровадження Інституту автоматизованого економічного оператора (засвідчення довіри та надання акредитації митними органами суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності); - мінімізувати напруження під час здійснення контрольних процедур на кордоні; - проводити фінансовий аналіз підприємств на основі бухгалтерської та фінансової звітності, на основі яких можна прогнозувати виконання зобов’язань щодо митних платежів; - усунути конфліктні ситуації між інтересами митниці та декларантів, підвищити їхню професійну відповідальність за прийняті рішення щодо декларування товарів; - сконцентрувати контрольно-перевірочний механізм на найбільш ризикових та сумнівних операціях та суб’єктах міжнародної торгівлі. Однак, впровадження інституту пост-митного аудиту пов’язане з безліччю ризиками макроекономічного середовища держави. В першу чергу, постає питання щодо значної частки зловживань з боку суб’єктів ЗЕД, а саме: недостовірне визначення митної вартості, неправильне наведення кодів товарів, заниження митної вартості, невчасне і неправильне нарахування митних платежів, створення перешкод для митних органів, що унеможливлює здійснення перевірки документації. Тому необхідно застосовувати штрафні санкції у випадку зловживань, посилити рівень інформаційної взаємодії для суб’єктів діяльності та митних органів та надати такі умови діяльності, що будуються на максимальній прозорості та відкритості джерел інформації [4]. По-друге, враховуючи, що використання пост-митного аудиту є порівняно новим заходом митного контролю, постає питання щодо забезпечення необхідними людськими ресурсами з потрібними професійними навичками, що були б забезпечені відповідною нормативно-правовою базою для даного виду діяльності. Аналогічно, відсутність розробленої нормативно-правової бази призводить до відсутності певних стандартів здійснення процедури пост-митного аудиту та слабкої системи методології. Тобто існують ризики неповного надання потрібного документального пакету суб’єктом ЗЕД та неефективності засад механізму проведення пост-митного контролю [5]. В магістерській роботі було досліджено основні проблеми і ризики, з якими зустрічається суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності ? ТзОВ «Техніка для бізнесу» при здійснені митного оформлення вантажів на основі митного пост-аудиту. Було рекомендовано основі заходи для їх мінімізації: створення єдиного регламентованого порядку дій у випадку недостатньої достовірної інформації для митного оформлення вантажів з використанням тимчасової митної декларації, а також розроблення моделі збереження та обліку документації зовнішньоекономічних операцій ТзОВ «Техніка для Бізнесу». Об’єкт дослідження - підприємство ТзОВ «Техніка для бізнесу», що спеціалізується на реалізації комп’ютерних приладів та ІТ-послуг Предмет дослідження - проблеми щодо митного оформлення вантажів на прикладі ТзОВ «Техніка для бізнесу», що працює у сфері ІТ-технологій, та рекомендаційні шляхи щодо їх усунення. Мета дослідження - дослідити проблеми, які виникають під час митних формальностей ТзОВ «Техніка для бізнесу», надати комплексний аналіз та рекомендаційні шляхи усунення даних проблем. В результаті дослідження було визначено основні проблеми, які виникають при здійсненні митного оформлення та які можуть виникати при митному пост-аудиті. Вирішення цих проблем є основним завданням цієї магістерської роботи. Отже, створено єдиний регламентований порядок дій у випадку недостатньої достовірної інформації для митного оформлення вантажів з використанням тимчасової митної декларації, а також створено модель збереження та обліку документації зовнішньоекономічних операцій ТзОВ «Техніка для Бізнесу». Ключові слова – митний пост-аудит, зовнішньоекономічна документація, митне оформлення, імпортна операція, митна декларація. Перелік використаних літературних джерел. 1. Slyvka O., (2018). Post-audit as a form of customs control in Ukraine and its prospects (6), 201–202 2. Official web-portal of the State Fiscal Service. (2019). Customs audit as a form of customs control. http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-277498.htmludit-perevagi-dla-biznesu-v-ukraini. 3. Potyuk V.P. (2020). Influence of customs policy on foreign economic activity of domestic enterprises in terms of European integration. Actual problems of public administration, 166–178. 4. Movchanyuk A.V. (2020). Conceptual foundations of public administration reform in Ukraine. Theory and history of public administration, 20–25. 5. Rudnichenko E.M. (2020). Modern technologies of interaction of enterprises and subjects of customs regulation in the context of transformation processes of the fiscal sphere. Modern problems of enterprise management: theory and practice. Proceedings of the international scientific-practical conference, 82–85.