Дослідження і покращення управління міжнародними стейкхолдерами університетів
Автор: Бережна Тетяна Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Міжнародні економічні відносини (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Бережна Т.Ю., Харчук В.Ю (керівник). Дослідження та покращення управління міжнародними стейкхолдерами університетів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. Розширена анотація. Стейкхолдер університету – це груба осіб або організацій, які долучені до надання освітніх послуг у закладах вищої освіти, можуть прямо або опосередковано здійснювати вплив на ЗВО, що відповідно відображається на фінансовому становищі організації [1;2]. Управління стейкхолдерами виступає одним з сучасних підходів до керування організацією, який базується на врахуванні інтересів стейкхолдерів та формуванні заходів зі сприяння і реалізації зацікавлень груп впливу [3;4]. Управління стейкхолдерами – це процес планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання заходами з задоволення інтересів стейкхолдерів для досягнення бізнес-цілей організації [5;6]. Такі засади дозволяють якісно покращувати процес надання послуги (товару) та розширення кола потенційних стейкхолдерів за рахунок покращення іміджу закладу. Міжнародний стейкхолдером ЗВО – це зацікавлені сторони, які можна охарактеризувати як зовнішні, і чинять вплив на діяльність університету прямо або опосередковано [7;8]. Це закордонні ЗВО та підприємства, з якими можна укладати партнерські стосунки, іноземні студенти та викладачі, і інвестори. Головними вітчизняними стейкхолдерами згідно з останніми дослідженнями різних авторів [2;8;9] виступають студенти та викладачі. Головними міжнародними стейкхолдерами виступають міжнародні організації, іноземні студенти та викладачі, і, звісно, партнери українського ЗВО – закордонні університети [10]. Оскільки ці стейкхолдери здійснюють прямий вплив на діяльність університету, політика та стиль керівництва освітнього закладу має враховувати їх інтереси та орієнтуватись на міжнародних та вітчизняних ключових стейкхолдерів. Об’єкт дослідження представлений у вигляді Національного університету «Львівська політехніка, який є державним закладом вищої освіти і надає широкий спектр послуг у науковій та освітній діяльності, зокрема: дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах тощо. Предметом дослідження є управління міжнародними стейкхолдерами університетів. Мета дослідження – дослідження та удосконалення управління міжнародними стейкхолдерами університету на прикладі Національного університету «Львівська політехніка». Результати дослідження Досліджена нормативно-правова база для впровадження управлінських рішень у вітчизняному просторі одночасно дозволяє використовувати усі сучасні підходи у керуванні ЗВО, але водночас без конкретизуючих положень та актів університет змушений покладатись на лише власні регулюючі документи, які може запровадити для управління. Проаналізовані наукові дослідження та праці вітчизняних та закордонних авторів продемонстрували актуалізацію питання напряму вдосконалення управління університетами для підвищення ефективності основної діяльності університету. Науковці зосереджують увагу не тільки на інструментах для підвищення фінансових показників успішності конкретних ЗВО. Макроекономічне аналізування міжнародної економічної діяльності порівнюваних країн України та Великобританії, а також вищої освіти в контексті окресленої проблематики магістерської кваліфікаційної роботи, показало, який ефект може мати правильне державне управління у сфері освіти. Аналізування виробничо-господарської діяльності об’єкту дослідження – Національного університету «Львівська політехніка», продемонструвало негативні тенденції у загально-виробничих показниках та слабкий розвиток міжнародної економічної діяльності. На основі отриманих даних аналізування, було запропоновано 4 альтернативних рішення щодо удосконалення управління міжнародними стейкхолдерами Львівської політехніки: організаційний захід з утворення комітету по взаємодії зі стейкхолдерами, запровадження міжнародного наукового фестивалю або конкурсу, запровадження міжнародного конкурсу у вигляді хакатону і створення вебпорталу з відповідним програмним забезпеченням для створення точки комунікації зі стейкхолдерами. Оскільки останній захід пропонував найшвидше, найдешевше рішення з доволі швидким результатом в порівнянні з іншими альтернативними варіантами, було обрано саме його. Надана економічна обгрунтованість введення такого заходу свідчить, що процес удосконалення управління міжнародними стейкхолдерами прогнозовано дасть позитивні наслідки у вигляді зростання іміджу ЗВО, зміцнення та покращення позицій у міжнародних рейтингах та нові співпраці з університетами з інших провідних країн ЄС та світу. Варто уточнити, що обране альтернативне рішення на даному етапі буде рахуватись як повноцінне, проте це лише крок у правильному напрямку. Ключові слова – заклад вищої освіти, стейкхолдер універститету, розвиток університету, управління закладами вищої освіти, взаємодія зі стейкхолдерами. Перелік використаних літературних джерел.. Бойченко Н.М. (2014). Етичні аспекти університетських цінностей. СОФІЯ. Гуманітарно релігієзнавчий вісник. № 1(1). С. 37-43. Харчук В.Ю., Олексів І. Б., Бережна Т.Ю. (2021). Врахування інтересів стейкхолдерів в процесі управління університетом. Причорноморські економічні студії. №62. С.88-94. Покідіна В. (2016). Університети та бізнес: міжнародний досвід співпраці та перспективи для України. Проект «Популярна економіка: ціна держави». № 41. 25 с. Donaldson T., Preston, L. (1997)The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. Academy of Management Review. № 1. pp. 65–66. Олексів І. Б., Харчук В.Ю. (2014). Підходи до оптимізування управлінських рішень на засадах узгодження інтересів груп економічного впливу підприємства. Економіка: реалії часу. С. 57–62. Гапоненко, А. Л., Орлова А. М., Ільїна В. В., Нільсон Б. Ю. (2018) Сучасні напрями менеджменту. Вісник студентського наукового товариства «ВАТРА». 239. Гаценко Л. В. (2016). Теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів): історія розвитку та проблемні питання для подальших досліджень. Водний транспорт. С. 156-160. Гальцова О.Л. (2019). Міжнародна співпраця України з країнами Європи в галузі освіти. Причорноморські економічні студії. №44. С.21-26. Кузьмін О., Петришин Н., Сиротинська Н. (2011). Нова парадигма побудови систем менеджменту. Науковий вісник. № 6. С. 14-18. Пітерська В. М., Логінов О.В., Логінова Л. В. (2020). Механізм управління освітніми проектами закладів вищої освіти. Вісник Одеського національного морського університету. №61. С. 208-219.