Дослідження та удосконалення антикризових засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Агролайф корми»
Автор: Малик Діана Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Малик Д.Б., Мукан О.В. (керівник). Дослідження та удосконалення антикризових засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Агролайф корми». Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», 2020 р. Розширена анотація У світі, який зазнав цілої низки природних катаклізмів та характеризується зростанням кількості проявів політичних хвилювань, проблема управління в кризових ситуаціях ніколи не залишається поза увагою. До того ж через пришвидшення темпів розвитку світу з кожним роком підвищується частота таких кризових явищ, як політичні та збройні конфлікти, пандемії (COVID-19), кризові явища у сферах фінансів, нафтова криза тощо. Всі ці кризові явища, безумовно, впливають на результативність та ефективність діяльності кожного господарюючого суб’єкта. Найнебезпечнішими для суб’єктів підприємницької діяльності є глибокі кризи, після яких ресурсів для відновлення вже не залишається. До того ж неглибока криза може стати (і найчастіше стає) підґрунтям до іншої, ще глибшої. Антикризове управління - це мікроекономічна категорія, яка відображає взаємовідносини на рівні бізнес-структури в напрямку її фінансового оздоровлення. Антикризове управління передбачає діагностування, попередження і подолання кризових явищ та нівелювання причин їх виникнення. Суть антикризового управління підприємством виражається в наступних положеннях [1]: до криз обов’язково необхідно готуватися; кризи можна прогнозувати, очікувати та провокувати їх виникнення; кризи можна випереджати та, за необхідності, відтермінувати; наслідки кризи можна пом’якшувати; управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціалізованих знань, умінь і навичок, управлінського досвіду; кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими; управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їх негативні наслідки. Основною метою управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах кризи є швидке відновлення платоспроможності і відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства за рахунок розширення продаж на зовнішніх ринках, вдосконалення міжнародного маркетингу, корегування стратегії зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта підприємництва. З урахуванням цієї мети на підприємстві розробляється спеціальна політика антикризового фінансового управління для запобігання банкрутству в у мовах зовнішньоекономічної діяльності. Ключова особливість управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах кризи проявляється у можливості, використовуючи методи антикризового управління, не стільки нормалізувати кризову ситуацію, що склалася, скільки надати суб’єкту господарювання імпульс до подальшого розвитку. Об’єкт дослідження - ТОВ «Агролайф корми». Предмет дослідження – удосконалення антикризових засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Агролайф корми». Мета дослідження - економічне обґрунтування проєктних рішень щодо удосконалення антикризових засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Агролайф корми». У магістерській кваліфікаційній роботі запропоновано проєктні заходи щодо удосконалення антикризових засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ «Агролайф корми», зокрема: розроблення антикризової політики ТОВ «Агролайф корми» у сфері ЗЕД, а також формування методологічного забезпечення концентричної диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Агролайф корми». Запропоновані підзаходи в межах комплексного заходу дають можливість вирішити дві ідентифіковані проблеми, зокрема: антикризові заходи у ТОВ «Агролайф корми» здійснюються епізодично і несистемно, переважно, як реакція на подолання криз, що вже виникли; формування кола іноземних постачальників здійснюється спонтанно, в залежності від ситуації, що склалася у конкретний момент часу, без урахування ключових чинників, що мають визначальний вплив. Також впровадження заходів щодо вирішення вище окреслених проблем дасть можливість збільшити значення стратегічного показника підприємства – рентабельності активів. Перелік використаних літературних джерел: 1. Ситник Л.С., 2000, Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством. Донецьк: ІЕП НАН України, 504 с. Ключові слова: антикризове управління, антикризова політика, імпорт, диверсифікація, валютний ризик, зовнішньоекономічна діяльність.