Обґрунтування управлінських рішень з підвищення ефективності менеджменту персоналу у ПрАТ «Геотехнічний інститут»
Автор: Кучернюк Катерина Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кучернюк К.О., Гальків Л.І.(керівник). Обґрунтування управлінських рішень з підвищення ефективності менеджменту персоналу у ПрАТ «Геотехнічний Інститут». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Упродовж останніх років сформувалась тенденція до інтелектуалізації економіки. Це вказує на необхідність реального запровадження теорії управління людським капіталом у практику господарювання. Людський капітал О. Карим, Л. Гальків, І. Мойсеєнком [6] розглядається як частина людського потенціалу. Носіями людського капіталу на рівні організації виступають її працівники. Відтак управління персоналом організації слід розглядати як складову системи управління її людським капіталом. Підхід, заснований на людському капіталі, безсумнівно, становить одну з найпопулярніших теоретичних основ в літературі з менеджменту. Такий підхід припускає, що стійку конкурентну перевагу можна досягти за допомогою продуктивних та високо-кваліфікованих кадрів [2; 6]. Такий спосіб підняття конкурентоспроможності особливо привабливий для управління персоналом (HRM), зокрема стратегічного управління персоналом (SHRM). Таким чином, існує потенціал для оптимізації використання людського капіталу підприємства на мікро- та макрорівнях. Що найбільш важливо, модель AMO і моделі розвитку персоналу розширили цей аргумент і наголосили на тому, що людський капітал є критично важливим ресурсом. Аналіз цих виділених практик управління персоналом надав багато ідей для застосування стратегічного управління персоналом і привів до переосмислення ефективності та продуктивності підприємств, їх конкурентоспроможності і динаміці роботи працівників. Об’єктом дослідження є система менеджменту персоналу в ПрАТ «Геотехнічний Інститут». Предметом дослідження є практики та методології формування управлінських рішень з підвищення ефективності менеджменту персоналу у ПрАТ «Геотехнічний інститут». Мета дослідження полягає в обґрунтуванні рішень, спрямованих на підвищення ефективності управління персоналом ПрАТ «Геотехнічний інститут», на підставі вивчення новітніх наукових підходів та аналізування специфіки системи менеджменту підприємства. У рамках цього дослідження автори розкрили теоретичні засади менеджменту персоналу, провели контент-аналіз дефініцій категорії «управління персоналом», представили підходи до оцінювання ефективності роботи персоналу організації. На основі аналізу специфіки господарської діяльності та практики управління персоналом в ПрАТ «Геотехнічний Інститут» автори сформували рекомендації щодо стратегічних рішень, які сприятимуть вищій ефективності системи менеджменту персоналу. Ці рішення стосуються зниження плинності кадрів підвищення продуктивності праці у ПрАТ «Геотехнічний Інститут». Також запропоновано проект навчання для менеджерів з управління персоналу і доведено його економічну доцільність. Керівництву підприємства рекомендовано зосередитись на впровадженні моделі розвитку персоналу задля збереження високого рівня кваліфікації працівників. Така стратегія, незважаючи на можливе падіння продуктивності підприємства в грошовому еквіваленті, дозволить підприємству у майбутньому різко збільшити свої економічні показники завдяки наявності кваліфікованих працівників. Розробка стратегії управління персоналом ґрунтувалася на підходах, викладених у працях [7;9;10]. Ключові слова: продуктивність, управління персоналом, управлінські рішення, стратегічний розвиток Перелік використаних літературних джерел. 1. Ball, K. S. (2001). The use of human resource information systems: a survey. Personnel Review, 30(6), 677–693. https://doi.org/10.1108/eum0000000005979 2. Barney, J. B., & Wright, P. M. (1998). On becoming a strategic partner: The role of human resources in gaining competitive advantage. Human Resource Management, 37(1), 31–46. https://doi.org/10.1002/(sici)1099-050x(199821)37:1<31::aid-hrm4>3.0.co;2-w 3. Campbell, B. A., Coff, R., & Kryscynski, D. (2012). Rethinking Sustained Competitive Advantage from Human Capital. Academy of Management Review, 37(3), 376–395. https://doi.org/10.5465/amr.2010.0276 4. Fisher, C. D. (1989). Current and Recurrent Challenges in HRM. Journal of Management, 15(2), 157–180. https://doi.org/10.1177/014920638901500203 5. Galkiv, L. I. (2012). Information sources and parametric evaluation of losses dynamics in ukraine’s human capital. Actual Problems of Economics, (136), 235-242. 6. Karyi, О. І., Halkiv, L. І., & Moiseenko, І. V. (2017). The risk of human potential loss: the factor of education and healthcare funding. 1(187), 223–229. 7. Shpak, N., Sorochak, O., Hvozd, M., & Sroka, W. (2018). Risk Evaluation of the Reengineering Projects: A Case Study Analysis. Scientific Annals of Economics and Business, 65(2), 215–226. https://doi.org/10.2478/saeb-2018-0014 8. Spratt, M. F. (1997). HR as a source (of shareholder value: Research and recommendations. Human Resource Management, 36(1), 39-47. 9. Vovk, Y., Karyy, O., Kulyniak, I., Petrovych, Y., & et al. (2018). Innovation Process Management in Ukraine: problems in commercialization of scientific and technical developments: Monograph (p. 226). LLC «Rastr-7». 10. Yarmola, К. М., & Kulyniak, І. Y. (2020). Remote work as an effective way to organize the working environment of the manager. Theory and Practice of Management: Materials of the International Scientific-Practical Conference, 173–175.