Запобігання, виявлення і припинення загроз інформаційній та кібербезпеці України
Автор: Франчук Володимир Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Франчук В.С., Радейко Р.І. (керівник). Запобігання, виявлення і припинення загроз інформаційній та кібербезпеці України (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Непросте суспільно-політичне становище, у якому існує Україна в останній час, гібридна війна з Російською Федерацією та безперервне ускладнення становища держави на міжнародній арені є результатом багатьох факторів, головним із яких є становище інформаційної та кібербезпеки. Певні експерти вважають, що в Україні відсутній належний інститут концепції інформаційної безпеки, що б гарантував крім виявлення та аналізу інформаційних небезпек національній безпеці, але й відповідну ситуації протидію даними загрозам [1]. В Проекті Концепції інформаційної безпеки України зазначено визначення поняттю інформаційна безпека «стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається завдання шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність поширюваної інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційних технологій» [2]. Загрози інформаційні та кібербезпеці України – це комплекс факторів та умов, що являють собою деструктивний вплив значимим цінностям держави, суспільства та людини, тому що здатні небезпечно інформаційно впливати на свідомість та дії особи, на інформаційні ресурси інформаційно-технічну інфраструктуру [3]. З ціллю формування обставин з метою безпечного існування кіберпростору, його функціонування у цілях особи, суспільства та держави було розроблено Стратегію кібербезпеки України [4].У Доктрині інформаційної безпеки України, встановлені відповідні загрози інформаційній безпеці держави: розповсюдження у міжнародній інформаційній сфері сплюндрованої, неправдивої та упередженої інформації, що приносить шкоду державним інтересам України; зовнішні негативні інформаційні атаки на суспільний розум за допомогою засобів масової інформації, а також через сфері Інтернет; негативна інформація в інформаційному просторі, яка націлена на дестабілізацію конституційного порядку, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; осередки сепаратизму в ЗМІ, та в мережі Інтернет згідно з етнічною, мовною, релігійною та іншими причинами [5]. Важливою небезпекою національній безпеці України в інформаційній сфері вважається діяльність іноземних країн спрямована на деструктивний інформаційно-психологічний вплив на соціальне розуміння громадян України та всесвітню громадськість за допомогою здійснення інформаційних акцій, дій та спеціалізованих інформаційних процесів. Все це без винятки відбивається на зовнішню та внутрішню політику нашої держави, зменшує її світову репутація, має суспільно-політичне та фінансове підґрунтя. Ціллю подібних інформаційних процесів вважається підміна суспільних інтересів інтересами країни-агресора [6]. Слід підкреслити, що проти України йде інформаційна війна з боку Російської Федерації, націлена на нав’язані конкретних ідейних стандартів, суспільних поглядів з використанням мережі Інтернет та засобів масової інформації, зокрема за допомогою електронних ресурсів. Об’єкт дослідження – правове регулювання інформаційного простору в контексті інформаційної безпеки та кібербезпеки. Предмет дослідження – суспільні відносини, які виникають в інформаційному просторі, при застосуванні заходів запобігання та припинення загроз інформаційній безпеці та кібербезпеці. Мета дослідження – метою магістерської роботи є оцінка стану інформаційної та кібербезпеки в України в контексті прийняття нормативно-правових актів та діяльності суб’єктів забезпечення інформаційної та кібербезпеки. Окреслити заходи запобігання та протидії загрозам інформаційній та кібербезпеці. За обставини нинішніх інформаційних протистоянь, загарбницької політики Російської Федерації інформаційна сфера України є не достатньо захищеною від зовнішніх деструктивних пропагандистських інформаційно-психологічних впливів та небезпек. За цією причиною необхідним є проведення модифікації інформаційної безпеки, формування сильної та результативною концепції інформаційної безпеки України, створення ефективних стратегій та тактик протидії медіа загрозам зобов’язані бути пріоритетними питаннями органів державної влади та недержавних інститутів. Ключові слова: інформаційна безпека, кібербезпека, національна безпека, інформація, інформаційний простір, гібридна війна. Перелік використаних літературних джерел 1. Левченко О.В. Проблеми і шляхи формування системи інформаційної безпеки держави. 2014. URL: http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/3563/zhups_2014_2_43.pdf 2. Концепція інформаційної безпеки України. Проект від 09.06.2015 URL: https://www.osce.org/files/f/documents/0/2/175056.pdf 3. Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи. 2009. URL: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1267177 4. Про Стратегію кібербезпеки України: Указ Президента від 15.03.2016. № 96/2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws 5. Про Доктрину інформаційної безпеки України від 25.02.2017. № 47/2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws 6. Марутян Р.Р. Рекомендації щодо вдосконалення політики забезпечення інформаційної безпеки України. 2014. URL: http://www.dsaua.org/index.php?option=com_content&view=article&id=198%3A2014-08-