Стандарти та принципи організації і діяльності адвокатури
Автор: Ляховець Ірина Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ляховець І.І., Марич Х.М. (керівник). Стандарти та принципи організації і діяльності адвокатури (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. 5 липня 2012 року Верховною Радою України було прийнято новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким адвокатура України визнається недержавним самоврядним інститутом, що покликаний займатись забезпеченням захисту, представництва та наданням інших видів правової допомоги на професійній основі, та самостійним вирішенням питань організації та діяльності адвокатури у порядку, що встановлений Законом [1]. Для відображення функціонального та організаційного підґрунтя адвокатури беззаперечне значення мають принципи адвокатури, так як саме вони є основною базою, що визначає сутність адвокатури і адвокатської діяльності. Принципи адвокатури дають можливість розглянути функціональну та організаційну базу адвокатури крізь визначену законодавством систему ідей, що відображають основи, які у сукупності дають характеристику всьому інституту адвокатури [2, с. 143]. Становлення України і її демократичного розвитку є можливим за умови впровадження загальновизнаних та прийнятих низкою розвинутих країн стандартів, що були сформульовані протягом десятиліть. Це стандарти щодо професійної організації та діяльності правових інститутів, зокрема, адвокатури. Через певні історичні події і національні особливості в Україні побудова інституту адвокатури є запізнілою у порівнянні з іншими розвинутими європейськими державами, тому українську адвокатуру можна вважати однією із наймолодших у світі. Зараз їй потрібен певний орієнтир стосовно організації і діяльності. Ним є загальновизнані в міжнародному праві стандарти адвокатури, що відображені у багатьох міжнародно-правових, регіональних та національних актах [3, с. 53]. Глобалізація, у яку наразі залучена Україна, потребує об’єднання її правової поведінки із поведінкою інших держав. Це підтверджується здійсненням судово-правової реформи і зміненням національної правової системи згідно з правовими стандартами, що прийняті на міжнародному та регіональному рівнях, використовуючи міжнародний та європейський досвід. [4, с. 218]. Важливою умовою євроінтеграції адвокатури України є дотримання стандартів організації та діяльності адвокатури, що визнані міжнародною спільнотою і знаходять відображення у низці міжнародно-правових документів та національних актів про адвокатуру [5, с. 105]. На внутрішньому рівні необхідним є розуміння міжнародних стандартів для їх подальшої імплементації у національне законодавство. Дослідження значення міжнародно-правових стандартів професійної діяльності адвокатів в Україні для результативного захисту прав людини під час надання адвокатами правової допомоги набувають особливої актуальності, важливості та доцільності на етапі здійснення реформування судово-правової системи і законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тому, українське законодавство, що регламентує організацію адвокатури та здійснення адвокатської діяльності має відповідати загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Впровадження ж стандартів організації та діяльності адвокатури своєю ціллю має покращення професійної та етичної складових роботи адвокатів. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають в процесі формування та впровадження засадничих ідей, стандартів і норм організації інституту адвокатури та здійснення професійної адвокатської діяльності. Предмет дослідження – теоретичні положення, норми міжнародного права і законодавства України, що регламентують стандарти та принципи організації і діяльності адвокатури. Мета дослідження: проведення комплексного аналізу принципів і стандартів адвокатської діяльності та організації інституту адвокатури. Стисло навести результати дослідження. У результаті проведеного дослідження визначено поняття, основні ознаки та критерії класифікації стандартів та принципів організації і діяльності адвокатури; з’ясовано зміст та значення стандартизації організації та діяльності адвокатури; проведено аналіз нормативно-правових актів, що закріплюють міжнародні стандарти та принципи організації і діяльності адвокатури та висвітлено їх відображення у національному законодавстві України; встановлено перспективи та проблеми запровадження міжнародних стандартів та принципів організації і діяльності адвокатури в Україні. Ключові слова: адвокат, адвокатура, принципи адвокатури, стандартизація адвокатської діяльності, національні стандарти, міжнародні стандарти. Перелік використаних літературних джерел. 1. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text (дата звернення: 22.11.2020). 2. Бакаянова Н. М. Функціональні та організаційні основи адвокатури України: дис. д-ра юрид. наук; 12.00.10. Одеса, 2017. 395 с. 3. Батлер В. Е. Міжнародні і європейські стандарти: українське застосування. Проблеми застосування міжнародних стандартів у правовій системі України. Київ: Юридична практика, 2013. С. 52–53. 4. Святоцька В. О. До питань необхідності, актуальності та мети запровадження національних стандартів адвокатської діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 2. С. 218–222. 5. Святоцька В. Адвокатура України у світлі євроінтеграційних прагнень. Право України. 2015, № 10. С. 105–112.