Медіація як напрям адвокатської діяльності
Автор: Редько Анастасія Вікторівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Редько А. В., Василів С. С. (керівник). Медіація як напрям адвокатської діяльності (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2020. Розширена анотація. Актуальність дослідження. Одним із універсальних способів вирішення спорів є медіація. Особливе місце у вивченні процедури медіації займає питання юридичного супроводу медіації. В Україні інститут медіації не врегульований законодавством, а тому питання участі адвоката у процесі медіації є малодослідженим. Об’єкт дослідження- правовідносини, що виникають при здійсненні правового регулювання інституту медіації в Україні, при участі адвокаті у процедурі медіації, та правовідносини щодо застосування медіації у адвокатській діяльності. Предмет дослідження - медіація як вид адвокатської діяльності, сукупність нормативно-правових актів, які регулюють процедуру участі адвоката у медіації, а також безпосереднє проведення медіації як альтернативного способу вирішення спорів. Мета дослідження - визначення особливостей функціонування інституту медіації в Україні та закордоном та визначення ролі і значення медіації у адвокатській діяльності, а також особливостей участі адвоката у процесі медіації. Стисло навести результати дослідження. У дослідженні визначено особливості генезису інституту медіації на основі аналізу історичного, регіонального та інституційного аспектів розвитку, в тому числі в Україні. Встановлено, що медіації виникла як запит на потреби суспільства у ефективному вирішенні спору, при цьому на різних територіях розвиток інституту відрізнявся. Розкрито питання поняття медіації, шляхом дослідження правових статей, національного та міжнародного законодавства у сфері медіації. Для прикладу, Український центр медіації визначає медіацію як метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту [1]. Встановлено відмінності між поняттями медіації, арбітражу, посередництва, переговорів, фасилітації, що охоплюються поняттям альтернативного вирішення спорів. Важливою особливістю сучасної медіації є те, що вона входить в сукупність інших методів позасудового неформального врегулювання спорів, таких як арбітраж, примирення, міні-суди, експертна оцінка. І все ж медіація є основою напрямку альтернативного вирішення спорів, оскільки становить собою найбільш яскраву і широкопоширену альтернативу судам [2,с. 7]. Здійснено аналіз законопроєктів про медіацію № 3504 від 19.05.2020 р. та № 3504-1 від 04.06.2020 р., та визначено особливості запропонованого законопроєктами регулювання медіації в Україні, їх основні недоліки та позитивні аспекти, запропоновано шляхи усунення недоліків [3; 4], а також визначено основні міжнародні акти, що впливають на формування та регулювання інституту медіації в Україні. Досліджено питання медіації як напрямку адвокатської діяльності та роль адвоката у процедурі медіації у ролі представника сторони та медіатора. Оскільки медіація як вид адвокатської діяльності не врегульована в Україні, було визначено правові підстави залучення адвоката до процесу медіації, визначено обсяг обов’язків та специфіку участі адвоката на різних етапах процедури медіації. Зроблено висновок, що медіація змінює класичну роль адвоката з представника сторони у змагальному процесі на роль юридичного консультанта та представника сторони при проведенні процедури медіації та є важливим аспектом діяльності адвоката. Аналіз законодавства України дозволив виділити правові інститути, що містять елементи медіації, а саме інститут врегулювання спору за участю судді, інститут угоди сторін у кримінальному процесі та інститут мирової угоди, що використовується в інших галузях права. Проаналізовано особливості становлення та функціонування інституту медіації та з’ясовано роль адвоката у медіації в зарубіжних країнах. Так, Кисельова Т. стверджує, що у багатьох країнах медіація стала традиційною частиною реформування судової гілки та способів врегулювання спорів [5]. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства та особливостей застосування процедури медіації в Україні. Ключові слова: адвокат, адвокатська діяльність, медіація, альтернативні способи вирішення спорів, моделі медіації, правове регулювання медіації, участь адвоката у медіації. Перелік використаних літературних джерел. 1. Про альтернативневирішенняспорів. Український центр медіації. URL: https://ukrmediation.com.ua/ua/korysna-informatsiia/pro-alternatyvne-vyrishennia-sporiv. 2. Кисельова Т. (2010). Як все починалось: історія зародження і розвитку медіації. Про медіацію або як швидку вирішити конфлікт без звернення до суду. Український Центр медіації при Києво-Могилянській бізнес-школі. 13 с. URL: https://www.academia.edu/3371628/History_of_Mediation_Movement_2010 _Как_все_начиналось_история_зарождения_и_развития_медиации_. 3. Проєкт Закону про медіацію№ 3504 від 19.05.2020 р.URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68877. 4.Проєкт Закону про медіацію№ 3504-1 від 04.06.2020. URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69023 5. Кисельова Т. (2017). Стратегічний підхід до медіації: уроки з України: Волтерс Клювер URL: http://mediationblog.kluwerarbitration.com/2017/11/15/ strategic-approach-mediation-lessons-ukraine/.