Порівняльний аналіз витривалості відновлених деталей, що впливають на безпеку руху автомобілів.
Автор: Дзюбінський Богдан Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дзюбінський Б. А. Порівняльний аналіз витривалості відновлених деталей, що впливають на безпеку руху автомобілів // Магістерська кваліфікаційна робота. - НУ «Львівська політехніка», кафедра «Експлуатація та ремонт автомобільної техніки». – Львів, 2020.- с. – Рис.– ,Табл. . – Бібл. . Дефектування деталей автотранспортних засобів (АТЗ) під час ремонту проводять з метою визначення придатних для подальшої експлуатації; тих, що потребують відновлення та непридатних, тобто утилізованих. До характерних дефектів деталей відносять:1) зміну розмірів та форм; 2) відхилення від точності взаємного розташування поверхонь; 3) механічні та корозійні руйнування; 4) зміну фізико-механічних параметрів їхніх матеріалів. Для прикладу проаналізовані дефекти таких типових автомобільних деталей як гільза циліндрів та колінчастий вал двигунів. Розкриті причини їхньої появи під час робочих циклів. Стосовно блоків циліндрів, то має місце не співвісність отворів під опори базових деталей, викликаних деформацією. З’ясовані причини появи механічних пошкоджень у вигляді тріщин, надламів, пробоїн та деформацій (скручування або згинання), а також наявності корозії на деталях та зміни їхніх фізико-механічних параметрів. Описані технічні вимоги до дефектування деталей, які регламентуються технічними умовами на ремонт АТЗ. Знайшли тлумачення такі поняття як допустимі та граничні зношення деталей. Для цього наведені відповідні залежності зносу деталей та приведених витрат від терміну експлуатації АТЗ. Розглянуті методи контролю деталей, починаючи від їхнього зовнішнього огляду неозброєним оком до застосування спеціальних приладів. Особливу увагу звернуто на контроль співвісності отворів у деталях класу «корпусні» з допомогою оптичних, пневматичних або індикаторних приладів. З’ясовано, що відхилення фізико-механічних властивостей деталей під час роботи проявляється через зміну їхньої твердості або жорсткості. Підкреслено, що особливо важливий контроль деталей, які мають приховані дефекти. Для цього застосовують методи опресування, фарб, люмінесцентний, намагнічування та ультразвуковий. Для виявлення прихованих дефектів у деталях найбільш часто застосовують ультразвукову дефектоскопію у вигляді тіньового та ехоімпульсного способів. Якщо з допомогою першого способу можна виявити тільки наявність або відсутність дефекту всередині деталі, то ехоімпульсний спосіб вказує на глибину залягання дефекту. Для компенсування зношування деталей існують різні способи їхнього відновлення, в результаті чого вони втрачають початкову втомну міцність та зносостійкість. Тому для відновлення механічних властивостей деталей застосовують поверхневе механічне пластичне деформування (МППД), електромеханічне оброблення (ЕМО), автоматичне електродугове наплавлення під шаром флюсу та високотемпературне напилювання металу. В роботі розглянута суть даних способів, наведені їхні принципові схеми та порівняльні техніко-економічні характеристики покрить, дані про обладнання, пристрої та інструменти. Для деталей, що впливають на активну безпеку АТЗ, слід застосовувати МППД і ЕМО. Вони технологічно подібні, але за фізикою процесу різні. При МППД здійснюється механічна силова дія інструменту на деталь, що приводить до згладжування та зміцнення її поверхні. ЕМО проводять локальним нагрівання поверхні деталі електрострумом й одночасно механічним впливом на неї, що дозволяє змінювати розміри, шорсткість, твердість та міцність поверхні. На основі отриманих статистичних даних побудовані математичні моделі залежності витривалості деталі від зміцнення та повноти покриття, одержаного різними способами. Розрахунки показали, що отримані моделі оцінки наплавлення деталей під легуючим флюсом, а також металізованим напилюванням підпорядковуються параболічному закону. Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили адекватність побудованих моделей.