Особливості та перспективи співробітництва між Європейським Союзом та Швейцарською Конфедерацією
Автор: Полякова Аріна Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Полякова А.Р., Івасечко О.Я., Астрамович-Лейк Т. (керівник). Особливості та перспективи співробітництва Європейського Союзу та Швейцарської Конфедерації. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Політика нейтралітету Швейцарської Конфедерації, що віддавна є її особливістю в сфері зовнішньої політики, робить можливим блок впливу Європейського Союзу та у такий спосіб унеможливлює повну інтеграцію до ЄС, що дозволяє обирати для себе такий шлях, який принесе найбільше вигоди державі. Але для того, щоб глибше розуміти сутність відносин Швейцарії та ЄС, виникає необхідність дослідити їх особливості та перспективи, що допоможе у виробленні ефективної стратегії євроінтеграції не лише для Швейцарії, а й інших країн, наприклад, для України. Сучасний стан відносин Швейцарії та Євросоюзу можна характеризувати як «інтеграцію без членства» або як «гнучку інтеграцію». Під цим мається на увазі ідея «Європи кількох швидкостей», яка означає, що деякі держави-члени можуть поглиблювати інтеграцію між собою, передбачивши можливість для інших держав приєднатися пізніше, коли у тих з’явиться бажання і можливість це зробити, а також концепція «варійованої геометрії», яскравим прикладом якої служить зона євро, що включає 27 країн, 18 з яких входять в ЄС [1]. В дослідженнях численних науковців політика «гнучкої інтеграції» мала різні назви. На думку європейських дослідників М. Валя і Н. Гролімунда, які проаналізували численні угоди, укладені Швейцарією з Європейським союзом та спроектували їх на конституційно-правові основи її зовнішньої політики, особлива швейцарська модель інтеграції без членства в ЄС пов’язана з відсутністю інституційного рамкової угоди між сторонами, яка об’єднала б всі сфери взаємовідносин [3]. Оскільки Швейцарія не є членом Європейського Союзу, нормативно-правові засади відносин двох сторін базуються на окремих секторальних угодах, що стосуються найбільш важливих сфер співпраці. Отже, перший пакет секторальних угод (Білатераль І) було підписано 21 червня 1999 року, і він стосувався семи питань, таких як вільне пересування людей, повітряний та дорожній рух, технічні торговельні бар’єри, сільське господарство, державні закупівлі, розвиток наукового співробітництва. Згодом, 26 жовтня 2004 року підписати другий пакет секторальних угод, або Білатераль ІІ. Отож, Білатераль ІІ в себе договори з таких питань, як приєднання Швейцарії до Дублінської та Шенгенської угод, боротьба з шахрайством та відмиванням грошей, оподаткування банківських вкладів без порушення банківської таємниці, торгівля, екологія, політика молодіжі, пенсійне забезпечення та статистика [2]. Об’єкт дослідження – розвиток відносин Швейцарської Конфедерації та Європейського Союзу. Предмет дослідження – особливості, перспективи та прогнози майбутнього розвитку двосторонніх відносин Швейцарії та ЄС. Мета дослідження – дослідити історію становлення та розвитку відносин Швейцарії з ЄС, встановити основоположні сфери співробітництва двох сторін, а також охарактеризувати особливості та перспективи їх відносин на поточному етапі розвитку міжнародних відносин. На специфіку відносин двох сторін впливає низка чинників різного характеру, з-поміж яких екзогенні: «Брекзіт» з його наслідками, питання міграційного контролю ЄС, та бажання Об’єднання підписати Рамкову угоду з Швейцарією, та ендогенні: євроскептицизм серед населення Конфедерації, економічна залежність Швейцарії від найбільшого партнера у вигляді ЄС, та «нейтралітет», що став на шляху швейцарської євроінтеграції. Ключові слова – Швейцарія, ЄС, інтеграція, відносини, нейтралітет, секторальні угоди, рамкова угода, Перелік використаних літературних джерел. 1. Зуев И. В. (2016). История, особенности и перспективы отношений Швейцарской Конфедерации и Европейского союза. Москва: Журнал международного права и международных отношений 2. Grunenfelder P. (2018). Livre blanc Suisse. Six esquisses d’avenir. Zurich: Avenir Suisse 3. Vahl M. (2006). Integration without membership: Switzerland’s bilateral agreements with the European Union. Brussels: Centre for European Policy Studies